Верховна Рада планує засекретити справи про мобілізацію в Реєстрі судових рішень

Джерело: Судово-юридична газета

Законопроєкт №7033-д, який у першому читанні схвалили Верховна Рада України 23 травня, може призвести до закриття для громадськості певних аспектів судових справ, пов’язаних з мобілізацією та виконанням військового обов’язку.

Документ передбачає закриття окремих відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень через їх “чутливість в умовах війни”.

Автори законопроєкту пропонують судам самостійно вирішувати, які справи повинні бути виключені з публічного доступу. Також до другого читання пропонується закрити у Реєстрі окремі види судових рішень, які стосуються санкцій за невиконання військового обов’язку.

Ще у документі передбачається закриття найменувань об’єктів критичної інфраструктури, таких як органи влади, ЗМІ, суди та інші. Зокрема йдеться про:

  • Органи, що займаються організацією підготовки та проведення виборів та референдумів.
  • Органи державної влади та місцевого самоврядування.
  • Засоби масової інформації.
  • Суди.
  • Органи, відповідальні за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги.
  • Ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.

Згідно з матеріалом, законопроєкт може призвести до приховування навіть найменувань державних органів у судових рішеннях. Крім того, розширюється перелік судових рішень, доступ до яких обмежується.

Такий крок, зауважують у Transparency International Ukraine, суперечить принципу гласності судового процесу і може створити корупційні ризики.

“Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази у справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів”, – йшлося у зверненні.

Проти цього виступили і журналісти:

«Ми, українські журналісти та медійні організації, закликаємо депутатів не приймати законопроєкт 7033-д: вважаємо, що він суттєво перешкоджатиме висвітленню справ, повʼязаних із війною, та в результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процесах», — йдеться у спільній заяві Інституту масової інформації, “Медіаруху”, “Детектор медіа” та видання судової журналістики “Ґрати”.

Єврокомісія найближчими тижнями представить державам-членам ЄС оновлені рекомендації щодо застосування нових правил надання тимчасового захисту для українців.

Під час масованого російського удару у ніч на 20 серпня українські військові збили всі крилаті “Калібри”. Водночас найбільшою загрозою залишається балістика, захист від якої залежить від постачання ракет для систем Patriot, зазначив президент Володимир Зеленський, коментуючи наслідки ворожої атаки.

19 серпня та у ніч на 20 серпня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих об’єктів противника.

19 серпня сестра лідера КНДР Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заперечила заяву українського президента Володимира Зеленського про плани Пхеньяна направити до Росії до 50 000 додаткових військових для участі у війні.

19 серпня президент Володимир Зеленський назвав головним завданням міністра оборони Євгенія Хмари “реальне налаштування” системи оборони, виробництва, закупівель і постачання у війська.