Оновлення даних в «Резерві+» та ТЦК: міфи та роз’яснення від Отара Довженка
Джерело: Texty.org.ua
Український журналіст та медіакритик Отар Довженко розповів про власний досвід оновлення даних у ТЦК.
Після оновлення даних в додатку “Резерв+” журналісту повідомили, що він “у розшуку”. Довженко зауважив, що вчасно не подав документи про народження ще однієї дитини й для з’ясування цього питання звернувся до ТЦК та СП.
Він зауважив, що твердження про те, що “військовозобов’язані можуть оновити свої дані у “Резерв+”, безпідставні. Насправді ж користувачі додатка лише надають доступ до бази даних банку та іншої інформації.
“Якщо ви стоїте на обліку, всі ці дані і так відомі. Інші дані, які зберігаються в реєстрі військовозобов’язаних “Оберіг”, ви там не оновите. Це нібито має змінитися в процесі оновлень додатку. Навіщо було вивалювати його таким сирим, не знаю”, – написав Отар Довженко.
Він додав, що теж саме – з оновленням даних у ЦНАПі.
Журналіст зауважив, що ТЦК не працюють цілодобово, як про це говорили раніше. Уряд дозволив їм це, проте військовозобов’язаних, зазвичай, приймають з 9:00 до 18:00 (також ще є обід). Утім, Довженко додав, що, можливо, “так не у всіх ТЦК”.
Щодо електронної черги журналіст сказав, що сама функція на сайті працює, проте “не має нічого спільного з реальністю”.
“Почнімо з того, що мій запис був на 8:15, тоді як прийомні години в ТЦК – з дев’ятої, а зайти вдалося тільки близько одинадцятої. Згодом у ТЦК оголосили, що електронна черга таки працюватиме, однак як саме, і як її узгодять із так званою “живою” чергою, ніхто там і гадки не має”, – написав він.
За його словами, насправді є три “живі черги”. Перша формується за контрольно-пропускним пунктом із п’ятої ранку.
“Я прийшов о 5:20 (я жайворонок) і був третім із двох сотень охочих, але міг би й довше поспати. Щойно нас запустили на територію, черга розсіялась, і біля входу сформувалась нова”, – розповів Довженко.
Друга черга формується за списком, який склав черговий, а третя – біля кабінетів.
За словами журналіста, на десятки тисяч військовозобов’язаних працює одна людина й працівники ТЦК є “заручниками й жертвами цієї системи, а не винуватцями”.
“До того ж, через черги на “уточнення даних” страждають ті, хто якраз найменше заслужив: військові, ветерани та їхні родичі. Навіть якщо їм потрібно в інший кабінет, “живі” черги сповільнюють роботу всього ТЦК. А чергові – військові, які мусять щодня годинами вислуховувати скарги й претензії відвідувачів і ввічливо їм відповідати, – заслуговують на підтримку і співчуття”, – написав Довженко.
- У застосунку “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів відповіли на найпоширеніші питання щодо оновлення даних та змін з огляду на новий закон про мобілізацію.
- Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.
- Станом на 21 травня більш ніж мільйон користувачів успішно авторизувалися у застосунку “Резерв+”.
30 квітня міністерка економіки Юлія Свириденко спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. Як зауважила міністерка, мовиться про співпрацю на десятиліття вперед.
Орієнтовна вартість робіт з відбудови сучасного корпусу лікарні “Охматдит” становитиме близько 396 мільйонів гривень. Проєктно-кошторисна документація наразі проходить експертизу, а тендер на капітальний ремонт сучасного корпусу оголосять на платформі Prozorro у першій половині травня.
Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог наголосив, що главі РФ Володимиру Путіну варто визнати зміну ситуації на користь України. Генерал у відставці зауважив, що росіянам, попри шалені втрати у лавах своєї армії, за півтора року не вдалося досягти серйозних здобутків на фронті.
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відмовився приїхати до Москви на 9 травня. Про те, що Моді не прийняв запрошення глави РФ Володимира Путіна брати участь в урочистих заходах, повідомив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Компанії McDonald’s і Coca-Cola досі розглядають російський ринок як зону підвищених ризиків і не планують повертатися до діяльності у цій країні, свідчать листи компаній до правозахисної групи B4Ukraine.