Уряд прагне посилити контроль за інформаційним простором після падіння довіри — ЗМІ

Джерело: токшоу “УП.Чат” в YouTube

Шефредакторка “Детектор Медіа” Наталія Лигачова вважає, що влада спрямовує зусилля на компенсацію падіння довіри шляхом посилення контролю за інформаційним простором.

Вона висловила свої занепокоєння тим, що зараз уряд намагається заповнити прогалини в довірі, збільшуючи свій вплив на медійний сектор.

“Мене непокоїть, що, як мені здається, зараз влада намагається залатати прогалини в довірі посиленням контролю за інформаційним простором. Що стосується телемарафону, я думаю, справа не лише в тому, що лише на Суспільному був баланс політичних сил, що підкреслювали і медіаексперти, і західні донори. Ми знаємо, що тільки в його ефірі були представники “Європейської солідарності”. Про це казали, і це набридло. Серед учасників телемарафону дійсно було роздратування через це, але це не було основною причиною”, — додала Наталія Лигачова.

Вона вказала на те, що існує комплекс проблем, включаючи спробу монополізації проєкту “Єдині новини”, яка вже викликала спротив у медійному середовищі.

“А він підконтрольний владі. Зараз він неофіційно координується Владиславом Матяшем, офіційна роль якого невідома, його не позиціонують як представника державного каналу “Рада”. Він виступав головним рупором оголошення про те, що Суспільному пропонують відмовитися від прайму під час телемарафону. У нього був єдиний на тиждень прайм, і від того його намагалися посунути, що й викликало спротив самого Суспільного”, — сказала Лигачова.

Лигачова також висловила стурбованість тим, що ця стратегія може призвести до обмеження бюджету Суспільного на майбутні роки.

“Я вбачаю ризик в тому, що на 2025 рік влада може дуже обрізати бюджет Суспільному. Але не в тому, що він втратить рейтинги: вони або залишаться приблизно на тому ж рівні, або навіть піднімуться”, — припустила шефредакторка “ДМ”.

Вона закликала до піар-кампанії для Суспільного, вказавши на його переваги, такі як політичний баланс, професіоналізм ведучих та рейтингові програми.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що впродовж 2025 року Силам оборони вдалося зменшити число власних втрат особового складу.

У другому півріччі 2025 року серед українських батьків зберігалася тенденція до вибору як традиційних, так і незвичних імен для новонароджених.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про намір ЄС запропонувати санкції проти Ірану через репресії щодо протестувальників.

Росія викликала посла Польщі, щоб висловити протест через затримання російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив розкопки в окупованому Криму, а також “застерегти” Варшаву від його екстрадиції до України.

В Євросоюзі загострилася суперечка про те, як Україна використовуватиме європейський кредит на 90 млрд євро для закупівлі озброєнь. Понад дві третини цих коштів передбачається направити на військові потреби України. Німеччина та Нідерланди виступають проти позиції Франції, котра, своєю чергою, наполягає на тому, щоб кошти витрачалися всередині країн ЄС.