Перші мобілізовані ув’язнені взяли в полон росіянина – заступниця міністра юстиції

Джерело: Олена Висоцька в інтерв’ю hromadske

29 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька повідомила, що перші засуджені, котрі добровільно долучилися до ЗСУ, вже мають здобутки на фронті. Зокрема дехто встиг взяти у полон російського військового.

Нині мобілізовані проходять злагодження.

Засуджені, які ідуть служити зараз, роблять це абсолютно контрольовано — після перевірки, відповідно до закону. Вони готуватимуться і виконуватимуть важливу для нашої держави роботу. Роботи на фронті багато, не обовʼязково зі зброєю. Але навіть якщо зі зброєю, у мене вже є успішний кейс: надійшла інформація, що одні з перших засуджених узяли в полон росіянина, — повідомила Висоцька.

Де служитимуть колишні в’язні, визначає Міністерство оборони, додає урядовиця, а втім, запевняє: українська практика не повторює російської.

Зауважується, що станом 29 травня до війська долучилися вже понад 600 в’язнів, і цифра продовжує зростати. За словами посадовиці, нині бажання мобілізуватись виявили понад чотири тисячі осіб.

Заяви охочих приєднатися до лав ЗСУ мають обов’язково розглядати в суді. Добровольці проходять перевірку, військово-лікарську комісію та знайомство з командирами.

27 травня міністр юстиції України Денис Малюська повідомив, що мобілізовані засуджені нестимуть службу у штурмових підрозділах.

Це будуть штурмові підрозділи. Поки що підрозділи складаються виключно з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями, – пояснив Малюська.

Міністр уточнив, що нині мобілізовані особи не беруть участь у бойових діях, позаяк проходять підготовку. Однак, Малюська допустив, що у майбутньому засудженими можуть укомплектовувати звичайні підрозділи.

Наразі у межах мобілізації звільнено 613 засуджених для штурмових бригад.

Нині Мін’юст розпочав роботу над тим, щоб раніше засуджені, котрі виявили бажання служити у війську, склали відповідні заяви. Частина з них вже проходять військово-лікарські комісії та знайомляться з командирами. Командири дають згоду стосовно конкретної особи, після чого Мін’юст передає матеріали до суду.

Раніше Малюська розповів, скількох ув’язнених українців можуть мобілізувати для боротьби з російськими окупантами.

За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.

На запитання про те, скількох в’язнів та раніше судимих можна мобілізувати – беручи до уваги їх вік та стан здоров’я – міністр відповів, що мовитись може про 10 000-20 000 осіб.

Так, десять-двадцять тисяч. Точно не більше. Але знову ж таки, питання в підходах. Я говорю цифри абсолютно не прораховані, тому що в залежності від кожного сценарію кількість буде різна, – пояснив Малюська.

Він також визнав, що мобілізація ув’язнених в Україні матиме паралель з тим, як на війну вербували засуджених у Росії. Однак, наголосив міністр, росіяни кидали в’язнів у бій без підготовки і вони буди “просто м’ясом”.

В Україні ж, переконує Малюська, буде по-іншому, оскільки ув’язнені підписуватимуть контракт з ЗСУ.

Народні обранці на засіданні ВР 9 травня в цілому прийняли проєкт закону № 10379, який збільшує штрафи для військовозобов’язаних осіб, які ухиляються від мобілізації.
18 травня в Україні почав діяти оновлений закон про мобілізацію.
Міноборони України запускає мобільний застосунок “Резерв+” для військовозобов’язаних, призовників та резервістів, в якому чоловіки призовного віку зможуть оновити свої дані.

Президент США Дональд Трамп хоче домогтися укладення мирної угоди між Україною та Росією в грудні 2026 року під час саміту G20, який має відбутися в його гольф-клубі поблизу Маямі. За словами радників американського президента, він розраховує організувати зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна й домогтися підписання домовленостей, навіть якщо для цього доведеться посилити тиск на Київ.