Угорщина пообіцяла не брати участь в майбутніх рішеннях НАТО щодо України й не блокувати їх

Джерело: Barron’s та Bloomberg

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан досягли домовленості стосовно України. Будапешт не братиме участі в майбутніх рішеннях Альянсу щодо України, але й не блокуватиме їх.

“Ніхто з угорських посадовців не братиме участі у цій діяльності [рішеннях НАТО щодо України], і жодні угорські кошти не будуть використані, щоб підтримувати Україну. Водночас прем’єр-міністр мене запевнив, що Угорщина не буде проти цих зусиль і дозволить іншим союзникам просуватися вперед”, – заявив Столтенберг.

Віктор Орбан пояснив, що хоча Угорщина залишається “лояльним” членом НАТО, її “миротворче” бачення щодо російсько-української війни не збігається з позицією інших членів НАТО.

Генсек НАТО прийняв позицію Орбана, зазначивши, що важливо забезпечити можливість просування спільних зусиль НАТО, попри розбіжності в підходах окремих членів.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.