Влада Львова скерувала 20 млн грн на судно для ЗСУ, не призначене для військових дій
Джерело: Lviv.Media
14 грудня 2023 року на сесійному засіданні Львівської міської ради міський голова Андрій Садовий запропонував виділити 20 мільйонів гривень для ВМС ЗСУ з бюджету розвитку міста. Йдеться про вітрила та обладнання для фрегата “Дружба” – туристичну яхту, яка простоює в порту Одеси й ніяк не може бути задіяна у війні з Росією.
Це рішення прийняли під час обговорення змін до розподілу коштів, проте конкретних відомостей щодо потреб на ці кошти не надавалося.
Як саме відбулося виділення коштів
“Шановні колеги, є одне прохання до всіх присутніх. Під час зустрічі з командувачем Військово-Морських сил України була пропозиція від них, щоб місто Львів допомогло. Були певні ідеї, але я не хочу зараз вдаватися в деталі… У нас є нерозподілених ще 23 мільйони… є пропозиція, щоби ми зараз поставили правку з голосу, що ми 20 мільйонів виділяємо Військово-Морським силам України”, – сказав міський голова Андрій Садовий.
Фото: LVIV.MEDIA / Запит командувача ВМС ЗСУ Олексія Неїжпапи про гроші на фрегат «Дружба»
Наталія Шелестак, голова бюджетної комісії міськради, висловила своє занепокоєння відсутністю письмового запиту від ВМС. Воно зазвичай супроводжується поясненням, на які саме потреби спрямовано кошти. Вона також наголосила, що виділення цих коштів відбувається коштом інших військових підрозділів, які також потребують фінансування.
Під час обговорення депутат Юрій Мартинюк запитав про наявність письмового запиту від ВМС на ці кошти. Тоді Андрій Садовий пообіцяв пред’явити документ впродовж дня.
Голосування за цю ініціативу показало розділену підтримку, з більшістю голосів “за” від фракцій “Самопомочі”, “Європейської солідарності” та ВО “Свобода”. Водночас члени фракцій “Голосу” та “Варти” відмовилися голосувати.
Що казали у ВМС ЗСУ щодо цього
13 грудня 2023 надійшов лист від командувача ВМС ЗСУ Олексія Неїжпапи. У ньому вказували про плани із “закупівлі морських засобів навігації, океанографії та зв’язку необмеженого району плавання з метою забезпечення мореплавства фрегата відповідно до міжнародних норм”.
Фрегат «Дружба» у липні 2021 року. Фото odessamedia.net, автор: Максим Войтенко
Також зазначалося, що залишкові кошти можуть бути витрачені на “закупівлю технічних засобів для живучості фрегата, аварійно-рятувального майна та закупівлі додаткового обладнання пожежно-вибухової безпеки”. Проте у листі не було конкретного переліку обладнання чи назви судна, на яке планується витратити кошти.
Експерти, опитані з приводу відновлення вітрильного судна у воєнний час, висловили сумнів щодо доцільності таких видатків. Капітан першого рангу Андрій Риженко зазначив, що вітрильники корисні для підготовки майбутніх моряків, але у військовому протистоянні вони не є ефективними. Він також підкреслив необхідність захищати себе від потенційних загроз.
Запит на гроші для фрегата “Дружба” ВМС України потрапив під сумніви через включену комерційну пропозицію від фірми Марко ЛТД, що стосується навігаційного обладнання. Згідно з документами, ця компанія пропонує поставити 26 одиниць обладнання загальною вартістю понад 21 млн грн, включаючи вартість розробки та встановлення проєкту, що становить 22 млн 56 тис. грн.
Однак дослідження виявило, що ціни на окремі одиниці цього обладнання мають значно менші значення у відкритих джерелах.
Фото: LVIV.MEDIA
Фото: LVIV.MEDIA
Технічні характеристики “Дружби” і що це за фрегат
Фрегат “Дружба” є вітрильним судном, побудованим у 1987 році у Ґданську (Польща) для Одеського вищого інженерного морського училища. Це велике військово-навчальне судно здатне на віддалені морські походи, але було призначене для навчання майбутніх моряків. “Дружба” здійснювала перші рейси навколо Європи ще у радянські часи і про це зняли документальний фільм.
Після розпаду Радянського Союзу “Дружба” була перепланована на туристичне судно. Кількість кают для курсантів зменшено до 30, натомість зроблено 29 двомісних пасажирських кают, ресторан на 75 місць та два бари. Судно було здане в оренду приватним компаніям для туристичних перевезень у Середземному та Чорному морях.
У подальші роки “Дружбу” передали Академії ВМС ЗСУ, і відтоді воно перебуває на якорі в Практичній гавані Одеського порту. Згідно з ініціативами командування ВМС, періодично висуваються плани щодо відновлення цього військово-навчального парусника. Однак військові конфлікти та геополітичні зміни, зокрема окупація Криму та повномасштабне вторгнення у 2022 році, ускладнюють реалізацію цих планів.
Характеристики судна:
- Довжина: 108,6 м (з бушпритом);
- Ширина: 14,0 м;
- Максимальна осадка: 6,6 м;
- Площа вітрил: 3000 м²;
- Екіпаж: 50 осіб;
- Кількість практикантів: 144 особи.
Фото: LVIV.MEDIA
Проте щодо того, на що саме пішли виділені кошти, і чи дійшли вони до призначення – міський голова Львова Андрій Садовий відмовився надати будь-які докази або пояснення.
Керівник безпекових проєктів Центру глобалістики “Центр-XXI”, капітан першого рангу Павло Лакійчук підтримав думку, що зараз військові моряки мають більш нагальні потреби. Він запропонував розглянути можливість інвестування у морські дрони.
Як відреагували у ВМС ЗСУ на розслідування LVIV.MEDIA
Яерез день після публікації матеріалу LVIV.MEDIA речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук оголосив про зміну призначення отриманих коштів. Їх спрямують їх на закупівлю FPV-дронів та приладів нічного бачення.
- На Харківщині виявлено масштабну корупційну схему з закупівлею деревини для фортифікаційних робіт, внаслідок якої державний бюджет зазнає збитків на понад 150 мільйонів гривень. За даними розслідування, декілька приватних компаній, що мають ознаки фіктивності та є між собою пов’язаними, завдяки цій схемі сприяли закупівлям деревини за завищеними цінами.
23 червня на пляж Учкуївка у тимчасово окупованому Криму впали уламки ракети. Окупаційна влада заявила про чотирьох загиблих осіб, та понад 150 поранених. Спершу Росія заявила, що збила українську ракету ATACMS. Однак, згодом Москва відмовилася від цієї версії та звинуватила Київ у “навмисній атаці” на пляж.
Музичний стрімінговий сервіс Spotify видалив сторінки низки російських виконавців, проти яких запровадили санкції Сполучені Штати Америки та Євросоюз за підтримку війни РФ проти України. Серед них зокрема Григорій Лепс, Шаман, Олег Газманов, Поліна Гагаріна, Чичеріна та гурт “Любе”.
26 червня канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив у Бундестазі, категорично відкинувши так званий “мирний план” Путіна щодо умов переговорів у російсько-українській війні.
Надвечір 27 червня російські війська обстріляли Курахове на Донеччині з “Ураганів”. Внаслідок ворожої атаки повідомляють про двох загиблих, ще двоє осіб зазнали поранень.
Служба безпеки України викрила меблеву компанію у Харкові, котра під час повномасштабної війни працювала з державними компаніями РФ. Лише протягом 2022-2023 років зловмисники поповнили бюджет РФ на 140 млн рублів. Кошти держава-агресорка отримала як податки і збори.