Члени G7 оголосять масштабний договір безпеки з Україною на саміті НАТО
Джерело: BBC.
На саміті НАТО у Вільнюсі очікується, що лідери G7 оголосять масштабний договір безпеки з Україною. Гарантії безпеки можуть включати оборонне обладнання, навчання та обмін розвідданими.
За словами прем’єр-міністр Великої Британії Сунака Ріші, гарантії безпеки надішлють “сильний сигнал” президенту Росії Володимиру Путіну. Домовленість про безпеку України стали обговорювати після того, як блок не вказав терміни приєднання Києву до Альянсу, що викликало критику президента Володимира Зеленського.
Очікується, що глави G7 підпишуть декларацію у Вільнюсі під час другого дня оборонного саміту НАТО. Сунак підкреслив, що партнери Києва нарощують свої “офіційні домовленості щодо захисту України в довгостроковій перспективі”.
“Ми ніколи не зможемо побачити повторення того, що сталося в Україні, і ця декларація підтверджує наше зобов’язання гарантувати, що вона ніколи не буде вразливою до тієї жорстокості, яку Росія заподіяла їй знову”, – сказав він.
Офіційні особи Сполученого Королівства заявили, що їхня країна зіграла провідну роль в угоді за участю партнерів G7 Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії та США. Надалі має з’явитися більше інформації щодо цього.
Раніше президент США Джо Байден пропонував Україні модель, схожу на угоду з Ізраїлем. Відповідно до неї Вашингтон має надавати 3,8 мільярда доларів військової допомоги Ізраїлю на рік протягом десятиліття. Утім такий варіант не охоплює можливість про прихід на допомогу цільовій країні під час нападу, як участь в НАТО.
У Києві визнають, що не можуть стати новим членом НАТО під час російсько-української війни, але прагнуть приєднатися якнайшвидше після закінчення бойових дій.
“НАТО дасть Україні безпеку – Україна зробить альянс сильнішим”, — звертався Зеленський у Литві.
Глава держави там же подарував бойовий прапор зі зруйнованого міста Бахмут, який став місцем найкривавішої битви під час вторгнення Росії в Україну. Також у Twitter він написав, що “невизначеність — це слабкість”. За його словами, відсутність погоджених часових рамок означає, що остаточне членство його країни може стати розмінною монетою.
- Президент України Володимир Зеленський вранці 12 липня прибув на саміт НАТО у Вільнюсі. У межах зустрічі відбудеться інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО.
- Президент Володимир Зеленський повідомив, що 12 липня у Вільнюсі продовжиться робота саміту та анонсував низку зустрічей зі світовими лідерами.
- 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Своєю чергою, глава НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.
- Натомість 9 липня президент США Джо Байден зазначив, що Україна поки що не готова до повноцінного членства в НАТО. Проте, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.