Члени G7 оголосять масштабний договір безпеки з Україною на саміті НАТО
Джерело: BBC.
На саміті НАТО у Вільнюсі очікується, що лідери G7 оголосять масштабний договір безпеки з Україною. Гарантії безпеки можуть включати оборонне обладнання, навчання та обмін розвідданими.
За словами прем’єр-міністр Великої Британії Сунака Ріші, гарантії безпеки надішлють “сильний сигнал” президенту Росії Володимиру Путіну. Домовленість про безпеку України стали обговорювати після того, як блок не вказав терміни приєднання Києву до Альянсу, що викликало критику президента Володимира Зеленського.
Очікується, що глави G7 підпишуть декларацію у Вільнюсі під час другого дня оборонного саміту НАТО. Сунак підкреслив, що партнери Києва нарощують свої “офіційні домовленості щодо захисту України в довгостроковій перспективі”.
“Ми ніколи не зможемо побачити повторення того, що сталося в Україні, і ця декларація підтверджує наше зобов’язання гарантувати, що вона ніколи не буде вразливою до тієї жорстокості, яку Росія заподіяла їй знову”, – сказав він.
Офіційні особи Сполученого Королівства заявили, що їхня країна зіграла провідну роль в угоді за участю партнерів G7 Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії та США. Надалі має з’явитися більше інформації щодо цього.
Раніше президент США Джо Байден пропонував Україні модель, схожу на угоду з Ізраїлем. Відповідно до неї Вашингтон має надавати 3,8 мільярда доларів військової допомоги Ізраїлю на рік протягом десятиліття. Утім такий варіант не охоплює можливість про прихід на допомогу цільовій країні під час нападу, як участь в НАТО.
У Києві визнають, що не можуть стати новим членом НАТО під час російсько-української війни, але прагнуть приєднатися якнайшвидше після закінчення бойових дій.
“НАТО дасть Україні безпеку – Україна зробить альянс сильнішим”, — звертався Зеленський у Литві.
Глава держави там же подарував бойовий прапор зі зруйнованого міста Бахмут, який став місцем найкривавішої битви під час вторгнення Росії в Україну. Також у Twitter він написав, що “невизначеність — це слабкість”. За його словами, відсутність погоджених часових рамок означає, що остаточне членство його країни може стати розмінною монетою.
- Президент України Володимир Зеленський вранці 12 липня прибув на саміт НАТО у Вільнюсі. У межах зустрічі відбудеться інавгураційне засідання Ради Україна-НАТО.
- Президент Володимир Зеленський повідомив, що 12 липня у Вільнюсі продовжиться робота саміту та анонсував низку зустрічей зі світовими лідерами.
- 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Своєю чергою, глава НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.
- Натомість 9 липня президент США Джо Байден зазначив, що Україна поки що не готова до повноцінного членства в НАТО. Проте, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.
2 грудня президент Володимир Зеленський виступив у парламенті Ірландії, висловивши вдячність ірландському народу за незмінну підтримку України протягом всієї війни та закликавши посилювати тиск на Москву задля її завершення.
2 грудня Володимир Зеленський під час виступу в Ірландії заявив, що жодні рішення щодо безпеки та майбутнього України не можуть ухвалюватися без участі Києва. Він наголосив на необхідності прозорих гарантій безпеки, подякував партнерам за підтримку та підкреслив, що Росія може готувати нове вторгнення, якщо не буде належного захисту.
Журналіст і публіцист Віталій Портников прокоментував переговорний процес щодо завершення російсько-української війни, визначивши головні небезпеки для суспільства.
Переговори українських та американських дипломатів у Флориді, котрі відбулися напередодні візиту до Москви спецпредставника США Стівена Віткоффа, не призвели до прогресу щодо територіального питання.
З початку року Сили оборони знищили 383 тисячі російських військових. Окрім живої сили, росіяни втратили сотні одиниць техніки, зокрема артилерію, танки та бронемашини.