Українські оператори БпЛА покращили перехоплення ворожих дронів – ISW
Джерело: Інститут вивчення війни
За оцінками аналітиків, українські оператори безпілотних літальних апаратів вдосконалюють свої можливості перехоплення російських дронів дальнього радіусу дії в повітрі.
Як зауважили в ISW, ці технологічні інновації можуть дозволити українським силам послабити тиск на засоби ППО малої та середньої дальності, якщо вони будуть успішно застосовані в широких масштабах.
Повідомляється, що на відео, опублікованому 1 червня, видно, як українські сили використовують FPV-дрони для ураження російського тактичного розвідувального безпілотника “Зала” і розвідувального безпілотника середнього радіусу дії “Орлан-10” посеред польоту в районі Великої Новосілки.
29 червня Харківське оперативно-тактичне угруповання опублікувало відео, на якому видно, як український безпілотник перехоплює російський безпілотний літальний апарат “Ланцет”, що летить у повітрі на Харківському напрямку.
Військові аналітики зазначили, що як українські, так і російські сили, схоже, покращують свою здатність використовувати БПЛА для перехоплення інших БПЛА на тактичному рівні. Водночас ISW ще не бачив підтверджень того, що російські сили використовують дрони для враження українських безпілотників дальнього радіусу дії в повітрі.
Здатність українців використовувати дешеві і широкодоступні безпілотники для масштабного перехоплення більш дорогих російських розвідувальних дронів, ймовірно, дозволила б ЗСУ послабити російські ударні комплекси, зберігаючи при цьому дорогі і дефіцитні перехоплювачі ППО малої і середньої дальності для більш дорогих і значних російських повітряних цілей.
“Російські і українські збройні сили нині ведуть технологічне змагання між наступальними і оборонними силами. І здатність України впроваджувати технологічні інновації, що випереджають російські адаптації, має вирішальне значення для здатності України нівелювати нинішні переваги Росії в матеріально-технічному забезпеченні”, – йдеться в огляді.
- Західного озброєння досі не вистачає на потенційні можливості України у мобілізаційних ресурсах.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.