«Євросолідарність» вимагає відкликати Задорожнього з ТСК з питань фортифікацій і дронів
Джерело: Ірина Геращенко/Telegram
Фракція “Європейська Солідарність” вимагає на засіданні Верховної Ради першим питанням відкликати підозрюваного в корупції представника партії “Слуга народу” Миколу Задорожнього з голови ТСК з питань фортифікацій. Про це повідомила співголова фракції Ірина Геращенко.
Підозрюваних в корупції не можна й близько підпускати до розслідувань зловживань на оборонних спорудах, – пояснила Геращенко.
Також депутатка зауважила, що інформувала колег про застереження “ЄС” щодо цієї кандидатури. Парламентарі також говорили публічно про “непрофесійність і моральні якості” цього депутата.
Зауважимо, правоохоронці повідомили про підозру народному депутату України, який вимагав неправомірну вигоду за неперешкоджання в проведенні ремонту об’єктів інфраструктури на Сумщині.
Прокурори САП і детективи НАБУ викрили народного депутата України, який вимагав неправомірну вигоду за неперешкоджання в проведенні ремонтних робіт об’єктів інфраструктури на Сумщині. Нардепу повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, – мовиться у повідомлені САП.
Додамо, що у повідомленні не зазначено імені фігуранта, однак агентству Інтерфакс-Україна стало відомо, що мовиться про нардепа IX скликання Миколу Задорожнього.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що від початку 2024 року з резервного фонду держбюджету уряд виділив 20 мільярдів гривень на фортифікації. Зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області – 3,9 млрд грн, для Запорізької області – 1,3 млрд грн, для Донецької області – 1,2 млрд грн, для Херсонської області – понад 1,2 млрд грн.
Очільник уряду наголосив, що будівництво міцних захисних рубежів – одна з головних цілей оборонної політики. Також прем’єр-міністр зауважив, що рубежі зводяться коштом резервного фонду державного бюджету, за кошти місцевих бюджетів, коштом військового ПДФО та за благодійні кошти на спецрахунку НБУ.
11 березня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. Окрім ситуації на полі бою та забезпечення ЗСУ боєприпасами, обговорили зведення нових оборонних рубежів.
- З початку 2024 року на Сумщині посилюється робота зі зведення фортифікаційних споруд. За запевненням місцевої влади, проєкту такого масштабу, який мають реалізувати цьогоріч, в області досі не було.
- На засіданні 5 грудня 2023 року Кабінет Міністрів виділив додатково понад 31,7 млн грн на зведення фортифікаційних споруд в одному з регіонів країни, де тривають активні бойові дії.
- При Міністерстві оборони України створено Міжвідомчу робочу групу, яка вивчатиме проблемні питання з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд та вчасно реагуватиме на них.
- Раніше лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко повідомив, що фракція ініціює створення у Верховній Раді Тимчасової слідчої комісії з питань будівництва фортифікаційних споруд. Також політик зазначив, що перенаправив частину коштів для ЗСУ на закупівлю землерийних машин, екскаваторів і бульдозерів, оскільки ситуація з оборонними спорудами вздовж лінії фронту загрозлива.
11 листопада вранці та вдень російські війська атакували Харків ударними безпілотниками. Внаслідок чергових обстрілів у місті п’ятеро постраждалих.
Глава російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський повідомив, що дипломати Європейського Союзу не брали участі у переговорному процесі в ОАЕ.
На Одещині правоохоронці викрили групу медиків, котрі за 8 тисяч доларів обіцяли військовозобов’язаним чоловікам оформити інвалідність для отримання відстрочки від мобілізації. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.