У світі зросла кількість осіб, які живуть за межами бідності – WP

Джерело: The Washington Post

Низка економічних потрясінь за останні три роки призвела до бідності 165 мільйонів осіб у ​​всьому світі та залишила завалені боргами країни, що розвиваються, не в змозі дозволити собі адекватну освіту, медицину та інші соціальні послуги, йдеться у звіті Програми розвитку ООН.

Деякі з найбідніших країн світу взяли значні позики з 2020 року, щоб впоратися з пандемією COVID-19, різким зростанням рахунків за їжу та паливо, спричиненими війною в Україні, найшвидшою інфляцією за чотири десятиліття та вищими процентними ставками.

Зараз десятки урядів – більшість в Африці та на Близькому Сході – витрачають у два рази більше своїх доходів на погашення боргу, ніж на соціальні програми. Близько 3,3 мільярда осіб живуть у країнах, які витрачають більше на виплату відсотків банкам або офіційним кредиторам, ніж витрачають на освіту чи турботу про своїх громадян.

Тобто, уряд такої країни не здатен забезпечувати заробітню плату державним працівникам та установам (школи, лікарні тощо). Це призводить до зниження якості освіти, медицини, відсутності соціального захисту, здатних полегшити життя мешканцям, що опинились у скрутній ситуації не зі своєї вини і не можуть навіть прогодувати свою сім’ю.

Постраждалі від постійних економічних викликів , уряди країн, що розвиваються, вважають, що їхні фінансові ресурси вичерпано. Нездатні фінансувати необхідні соціальні та економічні програми, вони ризикують скотитися в безлад.

Офіційні особи ПРООН закликали світових лідерів домовитися про офіційну паузу у виплаті боргів, коли вони зберуться на вересневому саміті лідерів “Великої Двадцятки” у Нью-Делі. За даними агентства, зусилля, необхідні для виведення 165 мільйонів нових осіб із бідності, коштуватимуть приблизно 14 мільярдів доларів, що становить лише частку 1% світової економіки.

Світові лідери поки що мало зробили для полегшення боргового тягаря країн, що розвиваються, попри багаторічні дебати та неодноразові попередження ПРООН та інших організацій, які борються з бідністю. Лише чотири країни звернулися за допомогою до програми 2020 року, розробленої G20, відомої як “спільна межа”; лише два уряди досягли домовленості зі своїми кредиторами про полегшення їхніх необхідних платежів.

За даними ООН, одним з каменів спотикання буде змусити глобальні банки та інших приватних кредиторів, які володіють 63% зовнішнього боргу країн, що розвивається, підтримати допомогу.

Потреба в допомозі гостра. Понад два десятки країн, що розвиваються, спрямовують понад 20% своїх доходів на виплати боргів, що є найбільшим показником з 2000 року, коли була запущена остання велика ініціатива зі списання боргів, повідомляє ПРООН.

Збільшення боргового навантаження загрожує приректи десятки країн на бідність.

Ліван, наприклад, витрачає на виплату відсотків у три рази більше, ніж на освіту, і вдвічі більше, ніж на охорону здоров’я. Згідно з даними ООН, навіть Бразилія, економічна держава, що розвивається, витрачає більше на відсотки, ніж на охорону здоров’я для своїх 214 мільйонів осіб.

Попри значні запозичення у відповідь на пандемію, борговий тягар у Сполучених Штатах – набагато нижчий. З 2019 по 2021 рік уряд США витратив на охорону здоров’я в п’ять разів більше, ніж на відсотки, і в два з половиною рази більше на освіту.

У Німеччині, де державний борг нижчий, ніж у Сполучених Штатах, уряд виділяє в 10 разів більше доходів на охорону здоров’я чи освіту, ніж на виплату відсотків.

Зростання рівня бідності, яке відбулося паралельно зростанню боргового тягаря, відбулося в основному в країнах, які ООН називає “з доходом нижче середнього”, таких як Єгипет, Гондурас, Індія та В’єтнам, де річний дохід на людину коливається. від $1136 до $4465.

У всьому світі швидкоплинна економічна криза останніх трьох років призвела до бідності стільки ж людей, скільки населення дев’яти найбільших штатів США разом: Каліфорнії, Техасу, Флориди, Нью-Йорка, Пенсільванії, Іллінойсу, Огайо, Джорджії та Північної Кароліни.

У своєму останньому звіті ПРООН визначила бідність як життя менш ніж на 3,65 долара на день, що ледь вистачає на чашку кави в американському Starbucks.

Нещодавнє погіршення економічного становища скасувало успіхи в боротьбі з бідністю, досягнуті до пандемії, повернувши загальну кількість людей, які живуть на менш ніж 3,65 долара США, до рівня 2018 року – приблизно в 1,6 мільярда людей.

• Вчені пояснюють, що повені, хвилі сильної спеки, лісові пожежі спричинені зміною клімату і такі природні катастрофи будуть посилюватись через нагрівання планети.