Єврокомісія про Грузію: статус кандидата залишився лише формально

Джерело: Ехо Кавказу

ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.

Як зазначається, у документі використали такі формулювання, як “захоплення держави”, статус кандидата на вступ до ЄС, котрий “залишився лише формально”, а також наголошено на розмежуванні між грузинським народом і владою.

У розділі рекомендацій зазначається: “Комісія знову висловлює непохитну солідарність із грузинським народом і тверде бажання й надалі підтримувати Грузію на її шляху до європейського майбутнього”.

Акцентується, що “дії, вжиті владою Грузії, не відповідають очікуванням Європейського Союзу від країни-кандидата”.

Єврокомісія також нагадує, що на початку 2025 року за пропозицією Комісії Рада ЄС ухвалила рішення про скасування безвізового режиму для власників грузинських дипломатичних і службових паспортів. ЄК знову наголошує, що після висновків Європейської ради від грудня 2024 року, в яких зазначалося, що дії уряду Грузії фактично призвели до призупинення процесу підготовки до вступу, країна продовжує відходити від базових принципів ЄС.

Грузія має негайно змінити свій демократичний курс; комплексно й предметно працювати над розв’язанням системних проблем, проводити реформи — за міжпартійної підтримки та ефективної участі громадськості, відповідно до дев’яти кроків, визначених для країни-кандидата, і у повній відповідності з цінностями та принципами Європейського Союзу, — мовиться у позиції Брюсселя.

4 листопада у Брюсселі відбудеться Саміт з питань розширення Європейського Союзу, організований телеканалом Euronews, у якому візьмуть участь лідери країн-кандидатів.

До лідерів ЄС приєднаються президенти України, Молдови та Сербії — Володимир Зеленський, Мая Санду та Александр Вучич, а також прем’єр-міністри Албанії, Чорногорії та Північної Македонії.

Раніше Європейський парламент визначив, що Грузія не зможе приєднатися до Європейського Союзу, доки в країні не відбудуться чесні вибори та не буде припинено авторитарний курс чинної влади.

Політична криза в Грузії загострилася після парламентських виборів у жовтні 2024 року, на яких перемогу здобула партія “Грузинська мрія”, набравши майже 54% голосів. Опозиція звинуватила владу у фальсифікаціях і відмовилася визнавати результати. 28 листопада уряд офіційно призупинив процес євроінтеграції, що спричинило масштабні протести. Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе повідомив, що країна відмовляється від шляху до ЄС на найближчі чотири роки та від усіх бюджетних грантів Євросоюзу.

Це викликало масові обурення та протести у Грузії. Грузини щовечора виходять з протестами до парламенту Грузії. Силовики, своєю чергою, робили усе, щоб розігнати мітингарів, застосовуючи спецзасоби – водомети, перцевий газ, зафіксовано також побиття та затримання демонстрантів.

За підрахунками Transparency International Georgia, затримали щонайменше 400 осіб.

На тлі протестів п’ятеро грузинських послів за кордоном подали у відставку. Більше 135 дипломатів підписали заяву з осудом. Критику також висловили працівники Нацбанку, Міністерства освіти, мерії Тбілісі та Конституційного суду. Університети та школи оголосили страйк, припинивши навчальний процес.

У грудні США запровадили санкції проти засновника “Грузинської мрії” Бідзіни Іванішвілі. У Конгресі анонсували законопроєкт про непризнання чинного уряду. Тоді як 3 лютого голова дипломатії ЄС Кая Каллас засудила дії силовиків, заявивши, що Грузія не виправдовує очікування як країна-кандидат на вступ до ЄС – відповідний статус їй надали у грудні 2023 року.

Рада ЄС призупинила безвіз для грузинських посадовців і дипломатів через ухвалення законів про “іноземних агентів”.

У січні Грузія вийшла з Парламентської асамблеї Ради Європи після заклику провести нові вибори. У лютому правляча партія позбавила мандатів 49 опозиційних депутатів.

Підводне розмінування має забезпечити безпеку акваторій, відновлення економічної активності та захист довкілля, – це зокрема обговорили на конференції “Глибина безпеки – 2025”, під час якої напрацьовано рамкову концепцію розвитку розмінування.

Американський посадовець повідомив про суттєвий прогрес у переговорах між Україною та Росією, котрі тривали у Берліні.

У Берліні президент Володимир Зеленський 15 грудня провів чергові переговори з представниками США щодо завершення війни з Росією. Україна намагається переконати США, що припинення вогню має відбутися без попередніх територіальних поступок на користь Росії.

Переговори американських та українських посадовців у Берліні, що тривали близько 5 годин 14 грудня, де Київ представив власну версію плану з закінчення повномасштабної війни, закінчилися без компромісу з ключового, територіального питання.

Премє’р-міністерка Юлія Свириденко повідомила про запровадження по всій країні нового підходу до оголошення повітряних тривог — порайонного оповіщення.