Російські війська цілеспрямовано атакують медиків у Херсоні
Джерело: Херсонська ОВА/Telegram
Протягом кількох днів російські військові здійснюють удари по медичних закладах Херсона.
Зокрема через сьогоднішній дроновий удар у Дніпровському районі міста поранень зазнала медпрацівниця.
У 44-річної фахівчині діагностували мінно-вибухову та закриту черепно-мозкову травми, а також контузію. Їй призначили амбулаторне лікування.
Окрім того, через нічну атаку медичного закладу був поранений 59-річний лікар. У нього мінно-вибухова травма та отруєння продуктами горіння під час пожежі.
Вже 4 червня росіяни атакували з БпЛА карету “швидкої” у Дніпровському районі.
Через удар постраждали двоє медиків — 64-річна фахівчиня та 65-річний водій, котрі отримали мінно-вибухові травми та контузії.
Пораненим надали необхідну допомогу. Втім, від подальшої госпіталізації вони відмовились.
Додамо, у квітні ворожий дрон поцілив у автомобіль швидкої допомоги. Це сталося у Дніпровському районі міста, коли медики саме прямували на черговий виклик. Внаслідок удару службовий транспорт отримав серйозні пошкодження.
- Вранці 4 червня російські окупанти дроном атакували Херсон, внаслідок чого поранено дитину.
- Впродовж 3 червня військові РФ здійснили авіаційний удар, також обстрілювали Херсонщину за допомогою артилерії та БпЛА. Є жертви та поранені.
- Вранці 3 червня російські окупанти дроном атакували Херсон. Унаслідок удару загинув місцевий мешканець.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.