Латвія знову розглядає можливість виходу зі Стамбульської конвенції, що захищає жінок

Джерело: Delfi.

Президент Латвії Егілс Рінкевич відправив закон про вихід країни зі Стамбульської конвенції назад до Сейму. Він вважає, що документ потребує додаткового аналізу та обговорення.

Рінкевич пояснив, що після ухвалення закону залишилися питання, на які депутати не дали чітких відповідей. Він закликав передати розгляд цього питання новому складу парламенту, який оберуть лише у 2026 році.

Президент підкреслив, що ратифікація і вихід з конвенції в межах одного скликання парламенту створюють суперечливий сигнал як для латвійського суспільства, так і для міжнародних партнерів.

“Такі дії ставлять під сумнів готовність Латвії виконувати свої міжнародні зобов’язання”, – зазначив Рінкевич.

Він також нагадав, що Латвія може стати першою країною ЄС, яка відмовиться від міжнародної угоди з прав людини. Президент вважає, що це може суперечити принципам співпраці, закріпленим у договорах Євросоюзу.

На думку Рінкевича, поспішне ухвалення закону створює прогалину у правовому захисті жінок і дітей від насильства. Після виходу з конвенції певний час не діятимуть міжнародні норми, а національне законодавство ще не буде готове.

“Не можна допустити правової невизначеності у такій чутливій сфері, як боротьба з насильством у сім’ї”, – наголосив він.

Президент нагадав, що парламент має право ухвалювати рішення про вихід із міжнародних угод, але для цього потрібна належна підготовка.

“На жаль, необхідні роботи проведені не були”, – додав Рінкевич.

Тепер закон повернуть у парламентський комітет для повторного розгляду. Якщо депутати не змінять його текст, президент більше не зможе накласти вето.

Російські окупанти атакували Одеську область. Через влучання у вантажівку загинули двоє чоловіків, ще троє людей поранено.

17-річна Катерина Злобіна з Луганщини встановила рекорд України, відтворивши напам’ять 400 знаків числа Пі. На це їй знадобилося 9 хвилин 27 секунд.

Парламент Угорщини обрав новим президентом країни Андраша Баку – колишнього голову Верховного суду. Його кандидатуру підтримала правляча правоцентристська партія Тиса, тоді як депутати Фідес у голосуванні не брали участі.

У липні український автопарк поповнили понад 3,9 тис. автотранспортних засобів на акумуляторних джерелах живлення (BEV). Відносно 2025 року попит на електромобілі впав на 44%.

В Запоріжжі внаслідок російської атаки загинули семеро працівників “Запоріжсталі”, металургійний комбінат повністю зупинив роботу.