Зеленський підписав Закон про діяльність музею Голодомору

Джерело: пресслужба ВР

Президент Володимир Зеленський підписав  Закон “Про внесення змін до Закону України “Про музеї та музейну справу” щодо діяльності Національного музею Голодомору-геноциду” (проєкт № 10361).

Метою є створення законодавчих умов для здійснення контролю за діяльністю Національного музею Голодомору-геноциду в умовах повномасштабного вторгнення РФ.

Відповідними змінами створюються правові підстави для формування консультативно-дорадчих органів при музеї, до складу яких мають увійти представники фахових й наукових груп, міжнародних організацій та нащадки жертв Голодомору.

Передбачається, що зазначені зміни сприятимуть ефективному контролю за діяльністю Національного музею Голодомору-геноциду в умовах повномасштабного вторгнення, а також є передумовою для виділення Урядом Канади коштів на добудову закладу.

Раніше ми повідомляли, що у середині 2024 року планують завершити будівництво другої черги Національного музею Голодомору-геноциду у Києві. На сьогодні виконано 68% усіх зовнішніх будівельних робіт.

Також стало відомо, що уряд Канади долучиться до реалізації проєкту будівництва другої черги музею Голодомору-геноциду у Києві, зазначили під час зустрічі т.в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва з представниками Посольства Канади в Україні.

Довідка. Національний музей Голодомору-геноциду — національний музей в Києві, розташований в Печерському районі і присвячений злочину Голодомору-геноциду в Україні.

У 2009 році завершили першу чергу, якою є Зала пам’яті і вуличні меморіальні об’єкти.

Загальна площа будівлі другої черги — 15 тис кв.м. Новозбудований музей буде містити основну експозицію площею 3600 кв.м., простір для тимчасових виставок площею 1000 кв.м., обладнане музейне фондосховище, конференц-залу на 250 місць, бібліотеку, кінозал на 300 місць, освітні простори, сувенірна крамниця, унікальний ліфт у контексті інклюзивності та безбар‘єрності. На сьогодні завершено роботу над Художньою концепцією основної експозиції.

Музей Голодомору має стати провідним музейним комплексом та науковим центром України, що розповідатиме про злочин геноциду – Голодомор 1932–1933 рр. сучасними музейними засобами у постійній експозиції, здійснюватиме виставкову, науково-дослідну, культурно-освітню діяльність в Україні та за її межами, стане платформою для меморіальних заходів, а також центром консолідації української нації.

  • Після повернення артефактів з Нідерландів українці зможуть побачити колекцію “Скіфського золота” у Національному музеї історії України.
  • 14 травня комітет у закордонних справах Конгресу депутатів (нижньої палати парламенту Іспанії) підтримав резолюцію про офіційне визнання Голодомору 1932-1933 років актом геноциду українського народу.
  • 12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.
  • 16 травня у Музеї Голодомору у Києві скульптуру “Гірка пам’ять дитинства” вдруге одягнули у вишиванку у пам’ять про загиблих українців від рук російського ката. Цього року своєю символічною акцією організатори вшановують Сумщину – одну з найбільш постраждалих областей України в роки Голодомору, яка і сьогодні потерпає від російської агресії, оскільки перебуває під інтенсивними обстрілами ворога.

У Центрі національного спротиву повідомили, що президент РФ Володимир Путін видав указ, котрий передбачає “соціальні гарантії” тим росіянам, які переїдуть на тимчасово окуповані території України. 

У ніч на 23 вересня російські війська атакували  Запоріжжя. Згідно з інформацією голови Запорізької ОВА Івана Федорова, поранення дістали п’ятеро осіб.

Таліби, котрі перебувають при владі в Афганістані, направили Москві письмову заявку керівника політичного крила забороненого в Росії терористичного руху “Талібан” Абдули Гані Барадара на участь у саміті БРІКС у Казані, який відбудеться у жовтні.

Над Балтійським морем 20 і 21 вересня виявили шість російських винищувачів без увімкнених транспондерів. Латвія підняла в небо літаки Eurofighter для їхнього супроводу.

Збитки внаслідок привласнення українського зерна складають понад 30 млрд грн, однак ця цифра не остаточна, заявив керівник Департаменту ОГ протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Юрій Бєлоусов.