Після повернення з Нідерландів «Скіфське золото» зберігатиметься у Музеї історії України
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України.
Після повернення артефактів з Нідерландів українці зможуть побачити колекцію “Скіфського золота” у Національному музеї історії України.
“Та частина експонатів з виставки у музеї Алларда Пірсона, що була сформована з колекцій музеїв Криму, повернеться в Україну. Місцем її тимчасового зберігання, до деокупації Криму, визначено Національний музей історії України. Працюватимемо над тим, щоб після повернення цих музейних предметів українці нарешті змогли їх побачити”, – повідомила заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва.
Зазначимо, що 9 червня стало відомо, після майже 10 років судових розглядів Верховний суд Нідерландів зобов’язав музей Алларда Пірсона передати Національному музею історії України музейні експонати з виставки “Крим – золотий острів у Чорному морі”, орієнтовна вартість яких складає 10 млн євро.
26 січня 2022 року так звані російські кримські музеї в тимчасово окупованому Криму подали касаційну скаргу на рішення Верховного суду Амстердама щодо повернення колекції “скіфського золота” Україні. 9 червня суд повністю відмовив у касаційній скарзі кримським музеям і залишив у силі рішення апеляції, яким було задоволено позовні вимоги України.
Над поверненням експонатів додому з 2014 року працювали МКІП, Мін’юст, МЗС, а також адвокати з Нідерландів та України.
Нагадаємо, що у жовтні 2021 року апеляційний суд Амстердама у справі про “скіфське золото” ухвалив рішення повернути експонати виставки “Крим – Золотий острів у Чорному морі” на територію суверенної держави Україна.
Колекцію з 565 музейних експонатів, яка також відома як “скіфське золото”, привезли на виставку “Крим – Золотий острів у Чорному морі” в археологічний музей Аллард Пірсон в Амстердамі на початку лютого 2014 року. Це сталося до того, як Росія незаконно анексувала півострів. Через анексію РФ Криму після завершення виставки виникло питання, кому повертати кримську колекцію. Україна вважає кримські скарби своєю культурною спадщиною.
Так, протягом восьми років Україна наполягала на тому, що всі експонати мають належати саме українській державі, яка поверне їх до музеїв у Криму після деокупації півострова і відновлення свого контролю над ним.
26 жовтня 2021 року апеляційний суд Амстердама оголосив рішення у справі щодо належності “скіфського золота” – колекції археологічних об’єктів.
“Довгоочікувана перемога в суді Амстердама! “Скіфське золото” повернеться до України… Ми завжди повертаємо своє. Спочатку повернемо “скіфське золото”, а потім і Крим”, – написав тоді Володимир Зеленський.
- Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України поповнився новими позиціями.
- 13 липня регулятор дозволив заміну герба СРСР на Тризуб на щиті “Батьківщини-матері”. Рішення ухвалила Державна інспекція архітектури та містобудування України.
- Очільник Мінкульту опублікував відео, як може виглядати монумент “Батьківщина-мати” у Києві за результатами масштабного проєкту щодо заміни герба СРСР. На щиті планують розмістити герб України.
- У Києві архітектори затвердили шрифти, які будуть використані на колійних стінах двох перейменованих станцій столичного метрополітену.
Сполучені Штати Америки звинуватили колишнього посла в Болівії у шпигунстві на користь Куби впродовж понад 40 років.
Вдень 7 грудня російські військові серйозно пошкодили обладнання прифронтової теплоелектростанції, внаслідок чого два енергоблоки зупинилися. ЗС РФ здійснили по одній з ТЕС артобстріл.
За період із серпня по жовтень обсяги обіцяної західної допомоги Україні скоротилися на 87 відсотків — фактично з 16 до двох мільярдів євро. Підтримка з боку Заходу впала до найнижчого рівня від початку війни РФ проти України наприкінці лютого 2022 року.
Президент України Володимир Зеленський полетить до Аргентини, аби відвідати інавгурацію свого аргентинського колеги Хав’єра Мілея.
Іспанська асоціація, яка представляє більше 80 газет, подала до суду позов проти компанії Meta, звинувативши її в “недобросовісній конкуренції в сфері онлайн-реклами через порушення правил Європейського Союзу щодо захисту даних”.