Кліматичні порушення провокують зміну кольору Світового океану – дослідження
Джерело: The Guardian
Дослідження Національного океанографічного центру Саутгемптонського університету, опубліковане в журналі Nature, показує, що океани на Землі з часом стають все зеленішими, ймовірно, через кліматичні зміни. Особливо це стосується районів у низьких широтах поблизу екватора.
“Причина, через яку ми схвильовані, полягає не в тому, що ми турбуємося про колір, а в тому, що колір є відображенням змін в стані екосистеми”, – пояснив автор дослідження Б.Б. Кел.
Попередні дослідження зосереджувалися переважно на змінах зелені океану – від зеленого хлорофілу в його планктоні – з метою відстеження тенденцій зміни клімату. Натомість команда Кела аналізувала більше 20 років спостережень із супутника NASA Modis-Aqua і шукала закономірності зміни відтінку океану за допомогою більш повного колірного спектру, включаючи червоний і синій.
Як повідомляється, планктон різних розмірів по-різному розсіює світло, а планктон з різним пігментом по-різному поглинає світло. Вивчення змін кольору може дати вченим більш чітке уявлення про зміни в популяціях планктону по всьому світу. Фітопланктон має вирішальне значення для екосистем океану, оскільки він лежить в основі більшості його харчових ланцюгів.
Порівнюючи ці зміни в кольорі з тими, які були запропоновані комп’ютерною моделлю, здатною імітувати вигляд океанів, вдалося з’ясувати, що якби глобального нагрівання через діяльність людини ніколи б не було, зміни виглядали б очевидними.
“У нас є зміни кольору, які значно проявляються майже в усьому океані тропіків або субтропіків”, – сказав Кел.
Зміни були виявлені більш ніж у 56% Світового океану – на площі, що є більшою, ніж увесь суходол на Землі.
За словами Кела, у більшості районів фіксується чіткий “ефект озеленення”, проте він зауважив, що існують також місця, де червоний або синій кольори посилюються або слабшають.
“Це не масивні зміни, що руйнують екосистему, вони можуть бути непомітними. Але це дає нам додатковий доказ того, що людська діяльність, ймовірно, впливає на великі частини глобальної біосфери таким чином, який ми не могли зрозуміти”, – розповів автор дослідження.
Своєю чергою, Майкл Дж. Беренфельд, дослідник продуктивності океану в Університеті штату Орегон, який не брав участі в дослідженні, зазначив, що хоча це відкриття чітко документує ще один наслідок зміни клімату, дотепер незрозуміло, наскільки сильні ці зміни і що відбувається всередині океану, здатне їх провокувати.
“Найімовірніше, спостережувані тенденції пов’язані з паралельною зміною кількох факторів. Наприклад, потенційно зростаюча кількість мікропластику в океані, який, як і будь-які інші частинки, збільшує розсіювання світла”, – прокоментував Беренфельд.
При цьому він додав, що відповівши на ці питання, можна буде оцінювати екологічні та біогеохімічні наслідки.
У січні 2024 року NASA планує запустити передову супутникову місію під назвою Pace (планктон, аерозоль, хмара, екосистема океану), яка також буде вимірювати сотні кольорів в океані, а не кілька, продовжуючи дослідження, подібні до цього.
- Вчені встановили зв’язок між змінами клімату в минулому та зменшенням мозку людини. За їхніми словами, у такий спосіб тіло людини адаптується до змін.
- Посеред Індійського океану є величезна гравітаційна діра, яка десятиліттями збентежила вчених.
Білий дім офіційно проголосив Західну півкулю зоною виключного впливу США, що викликало хвилю критики всередині країни. Громадяни США висловлюють серйозне занепокоєння через можливе втягування у тривалі конфлікти у Венесуелі та дипломатичні суперечки з Данією.
Еммануель Макрон офіційно підтвердив своє бажання відновити прямий контакт із російським диктатором найближчим часом. Французький лідер наголосив, що головною метою такої розмови є пошук шляхів до припинення бойових дій.
У соціальних мережах і на платформах для петицій набирають обертів ініціативи із закликами до депортації реперки Нікі Мінаж, яка народилася в Тринідад і Тобаго, але багато років мешкає у США. Причиною хвилі обурення стали публічні політичні заяви артистки та її підтримка адміністрації Дональда Трампа.
Представники Сполучених Штатів та Венесуели розпочали переговори щодо відновлення експорту сирої нафти на американські переробні заводи. Це стало можливим після затримання Ніколаса Мадуро силами США та посилення тиску на чинний режим.
Ісландська співачка Бйорк виступила на підтримку суверенітету Гренландії та розкритикувала ідею можливого приєднання острова до США. Її заява пролунала на тлі нових висловлювань президента Дональда Трампа щодо анексії Гренландії та зростання напруженості у відносинах між США, Данією і гренландською владою на початку 2026 року.