Кліматичні порушення провокують зміну кольору Світового океану – дослідження

Джерело: The Guardian

Дослідження Національного океанографічного центру Саутгемптонського університету, опубліковане в журналі Nature, показує, що океани на Землі з часом стають все зеленішими, ймовірно, через кліматичні зміни. Особливо це стосується районів у низьких широтах поблизу екватора.

“Причина, через яку ми схвильовані, полягає не в тому, що ми турбуємося про колір, а в тому, що колір є відображенням змін в стані екосистеми”, – пояснив автор дослідження Б.Б. Кел.

Попередні дослідження зосереджувалися переважно на змінах зелені океану – від зеленого хлорофілу в його планктоні – з метою відстеження тенденцій зміни клімату. Натомість команда Кела аналізувала більше 20 років спостережень із супутника NASA Modis-Aqua і шукала закономірності зміни відтінку океану за допомогою більш повного колірного спектру, включаючи червоний і синій.

Як повідомляється, планктон різних розмірів по-різному розсіює світло, а планктон з різним пігментом по-різному поглинає світло. Вивчення змін кольору може дати вченим більш чітке уявлення про зміни в популяціях планктону по всьому світу. Фітопланктон має вирішальне значення для екосистем океану, оскільки він лежить в основі більшості його харчових ланцюгів.

Порівнюючи ці зміни в кольорі з тими, які були запропоновані комп’ютерною моделлю, здатною імітувати вигляд океанів, вдалося з’ясувати, що якби глобального нагрівання через діяльність людини ніколи б не було, зміни виглядали б очевидними.

“У нас є зміни кольору, які значно проявляються майже в усьому океані тропіків або субтропіків”, – сказав Кел.

Зміни були виявлені більш ніж у 56% Світового океану – на площі, що є більшою, ніж увесь суходол на Землі.

За словами Кела, у більшості районів фіксується чіткий “ефект озеленення”, проте він зауважив, що існують також місця, де червоний або синій кольори посилюються або слабшають.

“Це не масивні зміни, що руйнують екосистему, вони можуть бути непомітними. Але це дає нам додатковий доказ того, що людська діяльність, ймовірно, впливає на великі частини глобальної біосфери таким чином, який ми не могли зрозуміти”, – розповів автор дослідження.

Своєю чергою, Майкл Дж. Беренфельд, дослідник продуктивності океану в Університеті штату Орегон, який не брав участі в дослідженні, зазначив, що хоча це відкриття чітко документує ще один наслідок зміни клімату, дотепер незрозуміло, наскільки сильні ці зміни і що відбувається всередині океану, здатне їх провокувати.

“Найімовірніше, спостережувані тенденції пов’язані з паралельною зміною кількох факторів. Наприклад, потенційно зростаюча кількість мікропластику в океані, який, як і будь-які інші частинки, збільшує розсіювання світла”, – прокоментував Беренфельд.

При цьому він додав, що відповівши на ці питання, можна буде оцінювати екологічні та біогеохімічні наслідки.

У січні 2024 року NASA планує запустити передову супутникову місію під назвою Pace (планктон, аерозоль, хмара, екосистема океану), яка також буде вимірювати сотні кольорів в океані, а не кілька, продовжуючи дослідження, подібні до цього.

У Києві викрили угруповання, яке під керівництвом одного з нотаріусів Київського міського нотаріального округу підробляло офіційні документи.

Портрет англійського математика Алана Тюрінга став першим твором мистецтва, намальованим людиноподібним роботом зі штучним інтелектом, який був проданий на аукціоні в США за 1,08 млн доларів.

Командиру 211-ї понтонно-мостової бригади Сил підтримки ЗСУ Олегу Побережнюку обрано запобіжний захід. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем, а саме через інформацію щодо знущання та катування військових ЗСУ.

Тернопільська обласна рада звільнила Дар’ю Коменду з посади директорки Новосільської спеціальної школи. В листопаді повідомляли про випадки насильства над дітьми в цьому закладі, зокрема й сексуального.

У Перу народилося перше немовля, зачате за допомогою інноваційної технології фертильності, яка використовує стовбурові клітини для дозрівання ембріона поза тілом.