Верховна Рада підтримала ратифікацію статуту Міжнародного кримінального суду
Джерело: нардеп Ярослав Железняк у Телеграмі
Верховна Рада України ухвалила рішення щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, забезпечивши тим самим повноцінне долучення країни до цієї міжнародної інституції.
Підтримку ратифікації висловили 281 народний депутат, що стало важливим кроком у посиленні міжнародно-правових зобов’язань України. Перед голосуванням парламентарії отримали листи підтримки від Генштабу та Головного управління розвідки Міноборони, підписані Кирилом Будановим.
Президент Володимир Зеленський подав відповідний законопроєкт 15 серпня, що ознаменувало початок процедури ратифікації. Водночас Україна внесла окрему заяву, що протягом семи років після набрання чинності ратифікаційним законом не визнає юрисдикцію МКС стосовно своїх громадян у питаннях, пов’язаних зі злочинами, передбаченими статтею 8 Римського статуту.
Україна також планує ратифікувати статут з урахуванням Кампальських поправок 2010 року, які передбачають відповідальність за злочин агресії. Але, оскільки ратифікація не має зворотної сили, Україна, ймовірно, продовжить працювати над створенням спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ за агресію 2022 року.
Читайте також: Що значить для України ратифікація Римського статуту
Варто зазначити, що Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але лише зараз зробила вирішальний крок до його ратифікації, подолавши багаторічні побоювання щодо можливої відповідальності своїх громадян перед МКС.
- Офіс Генерального прокурора передасть всі наявні матеріали та докази, повʼязані із масованою атакою РФ 8 липня до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду.
- Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника російського Генштабу Валерія Герасимова за підозрою у міжнародних та воєнних злочинах, а також злочинах проти людяності.
- Прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідують російські кібератаки на українську цивільну інфраструктуру як можливі воєнні злочини.
Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.
Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.