85% українців проголосували б за незалежність, якби референдум був сьогодні, – опитування
Джерело: сайт Фонду
Результати опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, засвідчили: якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то абсолютна більшість українців (85%) підтримали б незалежність.
Зокрема, за незалежність України проголосувала б як молодь (85%), так і найстарше покоління віком понад 60 років (83%), а також мешканці як міст (86%), так і сільської місцевості (84,5%).
Найбільше тих, хто підтримав би незалежність, – на Заході нашої країни (93%), але в Центрі так проголосували б 87%, на Сході – 78%, на Півдні – 72%. Проти були б лише 2% респондентів загалом по країні, причому на Заході таких було б критично менше 1%, а на Сході – близько 4%.
“Підтримка незалежності продовжує залишатися на історичному максимумі за останні 23 роки соціологічних досліджень. Вищим цей показник був лише у серпні 2022 р. – 87,5%”, – йдеться в матеріалі.
Водночас 76% українців переконані, що росіяни не сприймають Україну як незалежну суверенну державу. Причому такі оцінки переважають серед усіх соціально-демографічних груп респондентів, незалежно від їхнього віку, статі, типу населеного пункту, рівня освіти та доходів.
В регіональному розрізі думка про те, що росіяни не сприймають Україну як незалежну і суверенну державу, так само домінує в усіх макрорегіонах, однак показники дещо відрізняються. Так, найбільше це переконання поширене в Центрі (80,5%) та на Заході (78%) і дещо рідше згадується на Півдні (72%) та Сході (66%), хоча і там становить абсолютну більшість.
Також опитування свідчить, що позитивних оцінок напряму, в якому загалом розвиваються події в Україні, за останній рік поменшало: нині 40% українців вважають, що події розвиваються у правильному напрямі (було 49% у 2023 р.), тоді як 37% вважають цей напрям неправильним. Чоловіки дещо частіше за жінок оцінюють напрям розвитку як правильний, а от серед жінок більш виражена невизначеність.
Крім того, зазначається, що абсолютна більшість респондентів хоче будувати своє майбутнє життя в Україні (86%), причому основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%).
Таке бажання превалює серед людей з різним рівнем достатку і в усіх вікових групах. Утім, з віком налаштованість залишатися в Україні зростає. Так, якщо серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30-39 років – вже 81%, 40-49 років – 87%, 50-59 років – 90%, і серед найстаршої групи – 93%.
Довідка. Загальнонаціональне опитування проведено Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня.
Опитування методом face-to-face проводилося у 22 областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України, та на яких не ведуться бойові дії).
Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 6 серпня зустрілася з соціологами. Виявилось, що найбільше українці отримують новин з Телеграму та невеликих YouTube-каналів – 40,2%. Тоді як телемарафон обрали 16,6%.
4–5 листопада у Трускавці відбувся Грандфінал змагань “Дикі Дрони 2026”, у якому взяли участь найкращі оператори бойових безпілотників Сил оборони України.
Кабмін має намір у листопаді ухвалити оновлені правила роботи підприємств під час “жовтого” рівня повітряної тривоги. Вимоги до безпеки залежатимуть від кількості працівників і відвідувачів, тоді як бізнесу дозволять використовувати укриття за межами власних приміщень. Для невеликих підприємств процедури планують спростити, повідомив заступник міністра економіки та довкілля Олександр Циборт.
Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.
У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).
Хакерські угруповання “Кіберпартизани BY” та Silent Crow заявили, що отримали доступ до бази даних російської Федеральної служби державної статистики (Росстат). За їхніми підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення в Україну до кінця серпня 2026 року загинули від 394 до 450 тисяч росіян.