У Грузії хочуть по-новому визначити статус православ’я у конституції
Джерело: “Грузія Online” та “Эхо Кавказа”
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе оголосив про плани внести зміни до конституції країни, які передбачають нове визначення статусу православ’я. Поправка позначиться на Православній церкві як на найважливішому інституті для Грузії.
Кобахідзе пояснив, що згідно з новою редакцією, православ’я буде визначено як основу ідентичності грузинської держави. Це стане доповненням до чинного положення, яке визнає роль Православної церкви в історії Грузії.
Прем’єр-міністр підкреслив, що нині Православна церква відіграє ключову роль у суспільному житті країни і є опорою її ідентичності. За його словами, ця поправка буде внесена до конституції після консультацій з представниками Церкви і Патріархії.
Речник Патріархії Грузинської православної церкви Андрій Джагмаїдзе раніше стверджував, що влада консультувалася з Церквою щодо можливого проголошення православ’я державною релігією. За його словами, ця пропозиція спрямована на посилення ролі Церкви в суспільстві та захист традицій і християнських цінностей.
Але частина представників Грузинської православної церкви вже висловила стурбованість з цього приводу. Наприклад, архієпископ Зенон Іараджулі назвав цю ініціативу “помилкою”, наголошуючи на необхідності збереження незалежності Церкви від держави, особливо в умовах політичної нестабільності.
- Посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський зазначив, що вступ Грузії до ЄС на сьогодні зупинено. Він оголосив це на дводенній міжнародній конференції в Тбілісі, присвяченій темі “Розширення ЄС – геополітична необхідність і подальші кроки для країн-кандидатів у ЄС”.
- Правляча партія “Грузинська мрія” заявила про намір внести зміни до конституції з метою “мирного відновлення територіальної цілісності”. Однак опозиція стурбована тим, що це може бути пов’язано з таємними переговорами з Росією.
- Декілька країн ЄС наполягають на санкціях проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму, у відповідь на зухвалу позицію уряду щодо закону про “іноземних агентів”, інспірованого Росією.
- Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі внесла до Конституційного суду позов щодо закону “Про прозорість іноземного впливу”.
- Конституційний суд Грузії 29 серпня розпочав розгляд кількох позовів проти так званого закону про “іноагентів”.
Найбільше промислове об’єднання Європи виступило проти планів Брюсселя щодо скасування безкоштовних вуглецевих квот, аргументуючи це загрозою для виживання європейських заводів на світовому ринку.
Міністерство фінансів США офіційно внесло до санкційних списків Сергія Зеленюка та його структуру Operation Zero, звинувативши їх у створенні глобальної загрози безпеці даних через торгівлю цифровими вразливостями.
Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен під час візиту до столиці України представив стратегію енергетичного порятунку, що передбачає фінансування захисту та відновлення мереж на суму понад 1 млрд євро.
Російське посольство у Польщі стало фінальною точкою маршруту для триметрової інсталяції литовського митця Мартінаса Гаубаса, який вирішив показати “велич” диктатора через максимально відверту та гротескну форму.
Захист Пітера Мандельсона звинувачує поліцію в порушенні домовленостей після того, як колишнього посла США заарештували через “вигадані” плани щодо еміграції на тлі корупційного розслідування.