Російський «Газпром» на третину скоротить інвестиційну програму
Джерело: пресслужба Газпрому
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Після розгляду радою директорів рішення може стати остаточним, що означатиме суттєве скорочення капітальних вкладень у ключові проєкти наступного року. Інвестиції передбачені для розвитку газовидобутку на Ямалі та сході Росії, газифікації регіонів, розширення газопроводу “Сила Сибіру”, розвитку газопереробки та “Східної системи газопостачання”, а також для проєктів, котрі забезпечують піковий баланс газу.
Скорочення інвестицій відбувається на тлі складного фінансового стану компанії. За даними Forbes, за результатами 2024 року “Газпром” став лідером серед російських компаній за рівнем чистого боргу – близько 6 трлн рублів. Експерти пов’язують це зі зниженням експортних доходів, високими капітальними витратами та зростанням вартості запозичень.
На фінансові показники “Газпрому” суттєво вплинуло скорочення експорту до Європи. Якщо до початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія забезпечувала близько 45% газового імпорту ЄС, то до 2024 року ця частка зменшилася до 19%. Згідно з планом Єврокомісії, до кінця 2025 року вона має скоротитися до 13%. Крім того, новий пакет санкцій ЄС передбачає повну заборону імпорту російського зрідженого газу (СПГ) з 1 січня 2027 року.
Раніше стало відомо, що після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.
Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.
“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.
Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.
У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.
Читайте також: Західні санкції переорієнтували «Газпром» на виробництво холодильників – ЦПД
- У Великій Британії закликали Європу припинити весь імпорт російського газу заради “справжнього миру”.
- Російський “Газпром”, втративши дві третини експорту та отримавши рекордний збиток у своїй історії, продовжує зазнавати проблем на одному з останніх великих ринків продажу газу.
- Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз може розглянути можливість заміни російського експорту скрапленого природного газу (СПГ) американським.
- Німеччина заборонила приймати російський скраплений природний газ (СПГ) на своїх державних імпортних терміналах після того, як стало відомо про заплановане постачання в Брунсбюттель.
Українська видавнича асоціація звернулася до президента Володимира Зеленського із закликом скликати засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене стану книжкової галузі та відновленню критичної інфраструктури книговидання. Про це повідомив голова правління асоціації Артем Біденко.
Євгеній Хмара зустрівся з головнокомандувачем Збройних сил Норвегії генералом Ейріком Крістофферсеном. Під час зустрічі сторони обговорили протидію російським повітряним атакам та подальшу оборонну співпрацю.
Європейська комісія схвалила 6,1 млрд євро на нові оборонні закупівлі для України. Кошти спрямують на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари.
Триває 1643-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
У ніч на 24 серпня безпілотники атакували об’єкти в Краснодарі, Ставропольському краї та Дагестані. Після ударів виникли пожежі, зокрема на логістичних центрах Ozon.