Путін вимагав супровід винищувачів для поїздки до Туреччини — ЗМІ

Джерело: Middle East Eye

Президент РФ Володимир Путін тривалий час відкладав поїздку до Анкари через свої вимоги. Тепер він хоче, щоб його літак супроводжували винищувачі під час поїздки до Туреччини.

Джерела повідомили, що Путін хотів би прилетіти до Туреччини під охороною російських бойових літаків, побоюючись, що Україна може атакувати його лайнер під час польоту. Саме через це, за словами джерел, візиту російського президента до Анкари затримався.

Як зауважує видання, вимогу Москви виконати складно, оскільки у Туреччині перебувають системи ППО НАТО, які можуть сприйняти російські винищувачі як ворожу ціль. Джерело, знайоме з переговорами, уточнило, що Туреччина не планує відключати або змінювати комплекси ППО заради візиту Путіна. Під час останніх обговорень розглядалася можливість приїзду російського президента у перший тиждень жовтня, але нові вимоги роблять такий розвиток подій малоймовірним. Востаннє Путін відвідував Анкару у 2014 році.

За словами колишніх турецьких послів, котрі раніше були тісно пов’язані з дипломатичними протоколами візитів іноземних глав держав, російський запит вкрай незвичайний.

Турецький уряд може відправити винищувачі для супроводження іноземних глав держав як жест доброї волі. З усім тим, я не пригадую жодного випадку, коли іноземні глави держав просили б привезти свої винищувачі, — пояснив співрозмовник.

Крім того, російські офіційні особи скаржаться на готелі, оскільки три найбільші готелі в Анкарі — американські. За даними джерел видання, у Росії вважають, що такі готелі є небезпечними для російського президента. За їхніми словами, порушувалося питання про надання Путіну урядового гостьового будинку.

З березня минулого року, коли Міжнародний кримінальний суд видав ордер на його арешт за примусову депортацію українських дітей до Росії, що є воєнним злочином, обмеживши можливості Путіна виїжджати за кордон. Росія назвала цей крок обурливим, але заявила, що він у будь-якому випадку є юридично недійсним, оскільки Росія не є членом МКС.

Туреччина також не є учасником Римського статуту МКС, тому Путін може їхати до Туреччини, не боячись бути арештованим.

Туреччина намагалася підтримувати добрі відносини як з Москвою, так і з Києвом після того, як Росія вдерлася в Україну. Анкара надала військову підтримку Україні та висловила визнання її територіальної цілісності, але також виступає проти санкцій щодо РФ.

Туреччина намагається переконати Росію повернутися до Чорноморської зернової ініціативи після того, як Москва вийшла з неї в липні минулого року. Ердоган пояснив, що альтернативи не можуть забезпечити довготривале рішення.

Водночас наприкінці 2023 року Туреччина почала знижувати постачання до Росії електроніки та обладнання, яке може застосовуватися для військових цілей — товарів подвійного призначення. Зниження постачань наприкінці року, яке не можна пояснити сезонністю, відбувається на тлі жорсткої позиції США, які вимагають від третіх країн дотримання режиму санкцій у торгівлі та фінансових операціях.

Також 31 січня Туреччина та Україна підписали угоду, яка дозволить турецьким будівельним компаніям брати участь у відновленні української інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського вторгнення.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.