Балтійські країни не поспішають від‘єднуватися від російської енергосистеми – Reuters
Джерело: Reuters
Країни Балтії, які обговорювали можливість від’єднатися від російської енергосистеми на початку 2024 року, вирішили зробити це на початку 2025 року. Про це повідомили прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас та генеральний директор литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс.
“Як компроміс, ми пропонуємо наблизити цей термін на рік. Зокрема йдеться про початок 2025 року. Я розумію, що Литва хоче зробити це швидше, але питання в тому, що Естонія заплатить за це (більш раннє від’єднання – ред.) найвищу ціну з точки зору вартості, а також з точки зору ризиків відключень”, – пояснила Каллас.
За її словами, про відокремлення буде оголошено в серпні 2024 року в офіційній заяві до об’єднаних операторів енергосистем країн Балтії, Росії та Білорусі, які приєднані до так званого енергетичного кола БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Латвія, Литва).
Своєю чергою, керівник литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс заявив, що Литва буде слідувати графіку, якому віддає перевагу Естонія, оскільки вона не може відокремитися самостійно.
“Ми пов’язані ланцюгом (з Естонією – ред.). Ми бачимо, що відбувається в Україні, де гинуть люди і продовжують падати бомби. Я переконаний, що продовжувати співпрацювати з агресором тільки тому, що це економить кілька центів, – неправильний вибір”, – прокоментував Масюліс, додавши, що Литва продовжуватиме просити своїх сусідів від’єднатися швидше.
- Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну інформацію на фронті станом на 22:00 31 серпня. Від початку цієї доби відбулося 137 бойових зіткнень на 12 напрямках.
Падіння цін на нафту, нова хвиля санкцій і зміцнення рубля вдарили в саме серце сировинної економіки Росії. Відтак, усі найбільші нафтові компанії РФ за результатами першого півріччя 2025 року постали перед зниженням прибутків у 2-3 рази, свідчать звіти, опубліковані минулого тижня.
Ураження застави та патрульних катерів ФСБ у Криму поблизу Армянська насправді є результатом роботи нових українських ракет “Фламінго”.
Німеччина поки що зупинила обговорення направлення своїх військ в Україну після завершення війни з Росією. Натомість Берлін вирішив зосередитися на фінансуванні ЗСУ.
Головне управління розвідки заявило про удари по цілях протиповітряної оборони Росії у тимчасово окупованому Криму.