Балтійські країни не поспішають від‘єднуватися від російської енергосистеми – Reuters
Джерело: Reuters
Країни Балтії, які обговорювали можливість від’єднатися від російської енергосистеми на початку 2024 року, вирішили зробити це на початку 2025 року. Про це повідомили прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас та генеральний директор литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс.
“Як компроміс, ми пропонуємо наблизити цей термін на рік. Зокрема йдеться про початок 2025 року. Я розумію, що Литва хоче зробити це швидше, але питання в тому, що Естонія заплатить за це (більш раннє від’єднання – ред.) найвищу ціну з точки зору вартості, а також з точки зору ризиків відключень”, – пояснила Каллас.
За її словами, про відокремлення буде оголошено в серпні 2024 року в офіційній заяві до об’єднаних операторів енергосистем країн Балтії, Росії та Білорусі, які приєднані до так званого енергетичного кола БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Латвія, Литва).
Своєю чергою, керівник литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс заявив, що Литва буде слідувати графіку, якому віддає перевагу Естонія, оскільки вона не може відокремитися самостійно.
“Ми пов’язані ланцюгом (з Естонією – ред.). Ми бачимо, що відбувається в Україні, де гинуть люди і продовжують падати бомби. Я переконаний, що продовжувати співпрацювати з агресором тільки тому, що це економить кілька центів, – неправильний вибір”, – прокоментував Масюліс, додавши, що Литва продовжуватиме просити своїх сусідів від’єднатися швидше.
- Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.
23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.
Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.