Балтійські країни не поспішають від‘єднуватися від російської енергосистеми – Reuters
Джерело: Reuters
Країни Балтії, які обговорювали можливість від’єднатися від російської енергосистеми на початку 2024 року, вирішили зробити це на початку 2025 року. Про це повідомили прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас та генеральний директор литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс.
“Як компроміс, ми пропонуємо наблизити цей термін на рік. Зокрема йдеться про початок 2025 року. Я розумію, що Литва хоче зробити це швидше, але питання в тому, що Естонія заплатить за це (більш раннє від’єднання – ред.) найвищу ціну з точки зору вартості, а також з точки зору ризиків відключень”, – пояснила Каллас.
За її словами, про відокремлення буде оголошено в серпні 2024 року в офіційній заяві до об’єднаних операторів енергосистем країн Балтії, Росії та Білорусі, які приєднані до так званого енергетичного кола БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Латвія, Литва).
Своєю чергою, керівник литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс заявив, що Литва буде слідувати графіку, якому віддає перевагу Естонія, оскільки вона не може відокремитися самостійно.
“Ми пов’язані ланцюгом (з Естонією – ред.). Ми бачимо, що відбувається в Україні, де гинуть люди і продовжують падати бомби. Я переконаний, що продовжувати співпрацювати з агресором тільки тому, що це економить кілька центів, – неправильний вибір”, – прокоментував Масюліс, додавши, що Литва продовжуватиме просити своїх сусідів від’єднатися швидше.
- Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
Згідно з даними США, Росія втратила понад 4000 танків під час повномасштабної війни з Україною. Ця кількість майже дорівнює всьому танковому контингенту США, заявив Верховний головнокомандувач об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі, генерал Кристофер Каволі на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Сенату США в Вашингтоні 3 квітня.
Внаслідок чергового російського обстрілу у Харкові збільшилася кількість загиблих та постраждалих осіб.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі запевнив, що Україна отримає додаткові винищувачі F-16, поки українські пілоти проходять навчання.
Пізно ввечері російські війська вдарили по Харкову безпілотниками. Ворог завдав удару по Новобаварському районі. Відомо про загиблого та 29 постраждалих.
Після трьох років війни, коли стало очевидно, що російська армія не здатна зламати Україну. Однак, лідер РФ Володимир Путін продовжує відмовлятися від припинення вогню. Попри певні тактичні успіхи, як, наприклад, вибиття українців з Курської області, шанси на перемогу військовим шляхом у Росії залишаються мінімальними. Військові втрати і економічні труднощі вказують на наближення кінця війни, однак Путін не зупиняє агресію.