Марк Рютте обійняв посаду генерального секретаря НАТО

Джерело: Reuters 

Колишній глава уряду Нідерландів Марю Рютте від 1 жовтня 2024 року став очільником Північноатлантичного альянсу. Це відбувається у непростий момент, коли триває повномасштабна війна в Україні та перед виборами президента США.

Під час церемонії у штаб-квартирі НАТО Рютте візьме обов’язок генсека замість Єнса Столтенберга, який очолював альянс протягом десятиліття.

У НАТО очікують, що новий генсек збереже пріоритети Столтенберга, а саме продовжить підтримувати Україну, заохочуватиме членів альянсу збільшувати внески на оборону та зберігатиме участь США у безпеці Європи.

Однак триваюча повномасштабна російсько-українська війна та невідомість після виборів президента США, роблять становище Рютте не надто простим.

Новий генсек НАТО, який 14 років очолював нідерландський уряд, був прихильником України. Він також закликав Європу “припинити ниття” щодо Дональда Трампа та займатись зміцненням обороноздатності Європи.

Саме повномасштабне вторгнення Росії в Україну знову зробило НАТО – засноване після Другої світової війни для захисту Європи від нападу СРСР – центром міжнародних справ.

Швеція та Фінляндія відмовились від позаблокового статусу та приєднались до альянсу. Війна також змусила НАТО направити тисячі військових до східної Європи та радикально переглянути оборонні плани на випадок вторгнення РФ.

НАТО завжди позиціює себе як оборонний альянс, тоді як у Кремлі постійно стверджують про загрозу своїй безпеці саме з боку НАТО.

Одним з головних завдань Рютте буде переконати членів НАТО надати додаткові війська, озброєння та кошти на реалізацію нових планів оборони, вважають аналітики.

Основною силою НАТО залишаються США, однак альянс ухвалює рішення ґрунтуючись на консенсусі, а тому головне завчання генсека – досягти згоди між всіма союзниками.

Дипломати вважають, що багаторічний досвід Рютте на посаді прем’єр-міністра робить його добре підготовленим для нової посади.

Однак вони додають, що йому, ймовірно, доведеться відмовитись від різкої критики інших європейських країн та наполяганні на фіскальній ощадливості, що дратує східних європейців, які хочуть спільних запозичень Європейського Союзу для оборонних проєктів.

  • “Безрозсудна російська ядерна риторика” глави РФ Володимира Путіна не повинна стримувати членів НАТО від надання додаткової військової допомоги Україні, заявив глава НАТО Єнс Столтенберг.

Триває 1150-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 938 тисяч осіб.

У Харкові зросла кількість постраждалих унаслідок ракетного обстрілу міста вранці 18 квітня.

18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток та історичних місць, День газетного оглядача, Всесвітній день радіоаматора, Міжнародний день жонглерів та День незалежності власників домашніх тварин. За церковним календарем сьогодні згадують святого преподобного Івана, також у вірян цьогоріч 18 квітня Страсна п’ятниця.

За даними синоптиків у п’ятницю, 18 квітня, у більшості регіонів очікується суха і тепла погода.

Під ранок 18 квітня російські окупаційні війська атакували ракетами густонаселений район Харкова, поціливши, зокрема, у багатоповерхівку. Загинула одна людина, поранено щонайменше 40 осіб.