Нобелівська премія з хімії 2024: названо імена лауреатів та їхні досягнення
Джерело: пресслужба Фонду Нобеля
Нобелівський комітет 9 жовтня оголосив лауреатів Нобелівської премії з хімії 2024 року. Премію було поділено між трьома науковцями: одну половину отримав Девід Бейкер “за обчислювальний дизайн білка”, інша половина дісталася Демісу Гассабісу та Джону Джамперу “за передбачення структури білка”.
Американський біохімік Девід Бейкер розробив нові типи білків за допомогою комп’ютерного моделювання. Його дослідження відкрили можливість створювати білки, які не існують у природі, та можуть використовуватися в різних сферах, таких як фармацевтика, виробництво вакцин, наноматеріали та сенсори. З 2003 року його дослідницька група постійно створює нові білкові структури, що мають значний практичний потенціал.
Британський дослідник Деміс Гассабіс та американський науковець Джон Джампер зробили значний внесок у розв’язання складної проблеми прогнозування структури білків. Структура білка, яка формується з довгих ланцюгів амінокислот, є ключовою для виконання білком своїх функцій. Вчені протягом десятиліть намагалися передбачити ці структури на основі послідовності амінокислот, але це завдання залишалося невирішеним.
Прорив стався у 2020 році, коли Гассабіс і Джампер представили штучний інтелект AlphaFold2, здатний передбачити тривимірну структуру білків. Вони змогли точно змоделювати структуру майже всіх відомих білків, кількість яких перевищує 200 мільйонів.
Ця технологія мала величезний вплив на наукові дослідження, дозволяючи, зокрема, краще зрозуміти стійкість до антибіотиків і розробляти ферменти для розкладання пластику. Після появи моделі AlphaFold2 його використовували понад 2 мільйони осіб зі 190 країн, що робить цей інструмент одним із найважливіших наукових досягнень останніх років.
- Нобелівську премію з фізіології та медицини за 2024 рік присуджено двом ученим – Віктору Амбросу та Гаррі Равкану, котрі відкрили мікроРНК та визначили їх роль у регуляції генів.
- Нобелівську премію з фізики 2024 року отримали Джон Гопфілд і Джефрі Гінтон за відкриття у сфері машинного навчання та штучних нейронних мереж.
США з липня 2025 року запускають серійне виробництво модернізованої гравітаційної ядерної бомби B61-13 потужністю до 360 кілотонн. Її розміщуватимуть на стратегічних бомбардувальниках, повідомило Національне агентство з ядерної безпеки США.
13-річний Кирило Ілляшенко здобув друге місце на Чемпіонаті Європи з пляжної боротьби. У квітні підліток рятував пасажирів автобуса в Сумах, по якому вдарили російські війська.
Федерація дзюдо України бойкотуватиме Чемпіонат світу в Угорщині через допуск білорусів під національним прапором.
Унаслідок російської атаки керованими авіабомбами по селу Верхня Терса Пологівського району Запорізької області загинули дві людини, ще три – поранені.
У Харківській області внаслідок вибуху невідомого предмету постраждав військовослужбовець ТЦК та СП.