Пам’яті Роберта Діґана: Ірландець, котрий став на захист України

Джерело: пресслужба спецпідрозділу Стугна

Громадянин Ірландії Роберт Діґан на псевдо Ірландець, загинув на полі бою 17 вересня, залишивши за собою спадщину хоробрості та вірності. Його побратими вшанували шлях від ірландського рейнджера до українського захисника.

Діґан загинув 17 вересня 2024 року близько 7:00 у бою з російськими загарбниками.

Побратими воїни розповіли, що Роб приєднався до “Стугни” на початку 2024 року, швидко здобув абсолютний авторитет і довіру серед бійців ― старанний на тренуваннях, холоднокровний в бою, дружній і веселий в армійському побуті.

Ми у пам’яті пронесемо його коронну неповторну фразу українською мовою з ірландським акцентом, яку він часто і жваво промовляв вранці серед найближчих: “Як ти сьогодні, друже?! Я ― добре!”, – згадують захисники.

Народжений у графстві Кілдер на сході Ірландії, вихований у сім’ї військових Роберт теж обрав шлях служби ― він був рейнджером ірландської армії.

Вирішив приєднатись до Сил безпеки і оборони України після повномасштабного вторгнення РФ. У 2022-му зазнав серйозного поранення ― після підриву на міні втратив око. Після лікування та реабілітації в Ірландії повернувся до боротьби із московитами ― перемогу у війні проти РФ вважав “справою усіх вільних людей на світі”,

Як розвідник і штурмовик, Роберт брав участь майже у кожній бойовій місії, де був задіяний підрозділ.

Ірландець дуже влучно стріляв, шанував свою зброю. У підрозділі розповіли, що новобранці, і вже досвідчені бійці постійно запитували у нього про різні прийоми й секрети ― рівнялись на нього. Він справляв враження натхненного, благородного і принципового воїна-аристократа, і водночас людини з добрим, відкритим і великим серцем.

Побратими знали, що Ірландець не підведе ― якою б складною не була задача, на нього завжди можна було покластися.

Роберт був християнином. У бою з ним завжди був його хрестик, металевим ланцюжком прикріплений до РПС-ки. Після евакуації тіла Роберта з поля бою у Вовчанську Харківської області ми побачили, що він міцно тримав його у долоні ― свій хрест. Вічна слава воїну Ірландцю! Україна завжди пам’ятатиме Роба Діґана, який за покликом серця подолав тисячі кілометрів і впевнено безстрашно бився разом з нами заради свободи, любові й гідності усіх вільних людей.