МКС визнав Монголію порушницею через її відмову арештувати Путіна

Джерело: пресслужба МКС

24 жовтня Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду дійшла висновку, що Монголія не співпрацювала під час арешту і видачі Володимира Путіна всупереч положенням Римського статуту, чим завадила діяльності Суду.

Монголія завадила МКС здійснювати свої функції та повноваження, оскільки відповідно до статті 86 Римського статуту всі держави-учасниці повинні повністю співпрацювати з Судом для підтримки його мандату.

Тож нині питання передали на розгляд Асамблеї держав-учасниць Римського статуту.

Зважаючи на серйозність відмови Монголії співпрацювати з Судом, Палата визнала за необхідне передати питання на Асамблею держав-учасниць, – мовили у повідомленні.

Також окремо Палата підтвердила, що особистий імунітет, включно з імунітетом глав держав, “не може бути оскаржений у МКС, і відмова від нього не потрібна”.

Палата також нагадала, що Суд виконує функції, які відповідають загальним інтересам міжнародного співтовариства, здійснюючи юрисдикцію над найсерйознішими міжнародними злочинами, які включають серйозні порушення основних норм міжнародного права.

12 вересня МЗС України оголосило демарш монгольській стороні під час зустрічі з Гендиректоркою департаменту Європи та Африки МЗС Монголії Ганхуурай Баттунгалаг, котра прибула до Києва з Улан-Батора на виклик української сторони.

До монгольської сторони доведено глибоке розчарування України відмовою Монголії як країною-підписанткою Римського статуту виконати виданий Міжнародним кримінальним судом ордер на арешт Путіна під час його перебування на території країни, – наголосили у повідомленні.

У відомстві пояснили, що Україна не залишить такі дії без належної реакції. Також зауважується, що прийняте Монголією рішення буде враховане у подальшій політиці щодо розвитку двосторонніх відносин із Монголією та під час вироблення позиції України щодо підтримки цієї країни в міжнародних форматах.

Водночас українська сторона сподівається, що Монголія зробить дієві кроки для відновлення конструктивного характеру традиційно дружніх українсько-монгольських відносин, що відповідає інтересам обох держав, – додали у МЗС.

Раніше речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Монголія завдала удару по МКС та системі міжнародного кримінального права. За його словами, невиконання урядом Монголії обов’язкового ордера МКС на арешт Путіна є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду та міжнародній системі кримінального права.

Зауважимо, 2 вересня Кремль повідомив, що президент РФ Володимир Путін прибув з державним візитом до Монголії, у межах зусиль стосовно реалізації запланованого нового газопроводу, що з’єднає Росію та Китай.

У МКС нещодавно наголосили, що монгольська влада відповідно до своїх зобов’язань має заарештувати російського президента РФ Володимира Путіна під час його візиту до країни.

Прессекретар МКС Фаді ель-Абдалла сказав, що суд покладається на держави-учасниці, включаючи Монголію, у “виконанні своїх рішень”. За його словами, у Монголії, як й інших членів МКС, є “зобов’язання співпрацювати із судом”. Це стосується й ордерів на арешт, зокрема щодо Путіна.

Поїздка, запланована на вівторок, стане першим візитом Путіна до країни, котра підписала Римський статут МКС, відколи суд виніс ухвалу про його арешт у березні 2023 року.

Раніше влада України закликала Монголію заарештувати Путіна під час його візиту та передати Міжнародному кримінальному суду в Гаазі. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не переймаються візитом, а всі його деталі “ретельно підготували”.

У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнному злочині – незаконній депортації сотень дітей з України. У Кремлі звинувачення відкинули, назвавши їх політично мотивованими. Ордер зобов’язує 124 країни, серед яких є й Монголія, заарештувати Путіна та передати його до Гааги для суду, якщо він ступить на їх територію.

У Міністерстві закордонних справ висловили сподівання на те, що влада Монголії усвідомлює, що російський президент – воєнний злочинець і додали, що викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям.

Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.
Держсекретар США Ентоні Блінкен, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН стосовно продовольчої безпеки, наголосив, що кожен член Організації Об’єднаних Націй має сказати Москві: “досить”.
У Міністерстві закордонних та європейських справ Франції “рішуче засудили” хвилю російських обстрілів української портової інфраструктури, заявивши, що РФ свідомо призводить до світової продовольчої кризи.
Згідно зі звітом міжнародної юридичної компанії з прав людини Global Rights Compliance, Росія активно готувалася викрасти запаси зерна та заморити українське населення за кілька місяців до того, як Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення. Докази “високо скоординованого рівня попереднього планування” будуть надані Міжнародному кримінальному суду, і GRC сподівається, що це призведе до першого міжнародного судового переслідування Путіна за воєнний злочин “використання голоду як інструменту війни”.