Через російські кібератаки Швеція і Норвегія не зможуть відмовитись від готівки
Джерело: The Guardian
Швеція та Норвегія відмовляються від створення безготівкових суспільств через занепокоєння щодо можливих російських загроз.
Обидві країни мають добре розвинені фінансові технології, зокрема шведську систему мобільних платежів Swish та її норвезький аналог Vipps.
Колишній заступник голови центрального банку Швеції передбачив у 2018 році, що країна, ймовірно, стане безготівковою до 2025 року. Відсоток покупок за готівку в країні знизився з 40% у 2012 році до близько 10% за останні роки.
Проте, після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Швеція переглянула свої оборонні стратегії, приєдналася до НАТО та посилила готовність до кібератак. Норвегія також посилила контроль на кордоні з Росією.
У брошурі під назвою “Якщо прийде криза або війна”, яку надішлють у кожну домівку у Швеції наступного місяця, міністерство оборони країни радить людям регулярно користуватися готівкою і мати принаймні тижневий запас у різних номіналах, а також мати доступ до інших форм оплати, таких як банківські картки і цифрові платіжні сервіси.
Уряд Швеції розглядає законодавство для захисту можливості платити готівкою, оскільки, хоча готівка є законним платіжним засобом, багато магазинів можуть відмовлятися приймати оплату нею.
Норвегія вже ухвалила закон, що зобов’язує роздрібних торговців приймати готівку, з огляду на зростання безготівкових розрахунків. Міністерство юстиції Норвегії рекомендує мати готівку через вразливість цифрових платіжних систем до кібератак, а уряд наголошує на важливості готовності до криз.
Науковий співробітник центрального банку Макс Брімберг зазначив, що зменшення використання готівки може бути ризиком, особливо для тих, хто ще не перейшов на цифрові рішення. Готівка, за його словами, залишається важливою в умовах криз, коли цифрові системи можуть бути недоступними.
Водночас Ганс Льовенг, професор системних наук з питань оборони і безпеки у Шведському університеті оборони, сказав, що бракує доказів того, чи є готівка кращою за цифрові платежі. Вказуючи на процеси цифровізації в Україні, він сказав:
“Україна є дуже хорошим прикладом руху в майбутнє під час війни, а не в минуле”.
- Компанія Microsoft звинуватила російських хакерів у масштабній фішинговій атаці, спрямованій на урядовців США, працівників оборонної галузі та інших осіб. Кампанія з надсилання фішингових електронних листів охопила тисячі людей у понад 100 організаціях.
- Група російських кіберзлочинців стоїть за атакою програм-вимагачів, яка зупинила операції та тести у великих лікарнях Лондона, повідомив колишній виконавчий директор Національного центру кібербезпеки. Він додав, що ця група має “дворічну історію атак на організації по всьому світу”.
- Американська фірма з кібербезпеки Mandiant, дочірня компанія власника Google Alphabet, повідомила, що елітні хакери, пов’язані з російською розвідкою, у лютому атакували кілька німецьких політичних партій, щоб проникнути в їхні мережі та викрасти дані.
Італія може повернутися до ядерної енергетики. Уряд Джорджії Мелоні розробляє план відродження атомної енергетики, від якої країна відмовилася майже чотири десятиліття тому після закриття останнього реактора.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Європа має домовлятися з Росією про завершення війни проти України.
Міністерство оборони Тайвань повідомило про відновлення активності військової авіації Китай навколо острова після більш ніж двотижневої перерви.
Президент Володимир Зеленський заявив, що відновлення транспортування російської нафти трубопроводом “Дружба” фактично означало б послаблення санкцій проти Росії. За його словами, вимоги відновити прокачування виглядають як політичний тиск на Україну.
Співголова фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко заявила, що зустріч депутатів її фракції з головою Верховної Ради викликала “неабиякий ажіотаж”. За її словами, спікер проводить консультації з фракціями щодо необхідних голосів за Цивільний кодекс.