Глава військового комітету НАТО заявив про «стратегічну невдачу» Путіна в Україні

Джерело: Джузеппе Каво Драгоне в інтерв’ю BBC

Глава Росії Володимир Путін не зміг досягти своїх цілей в Україні. Ба більше — повномасштабна війна стала для нього стратегічною невдачею, заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне.

Вторгнення Росії в Україну у 2022 році призвело до розширення Північноатлантичного альянсу: до блоку приєдналася Фінляндія, котра має 1300 км спільного сухопутного кордону з Росією, а також Швеція, що має вихід до Балтійського моря. Водночас Путін, оголошуючи про початок вторгнення, заявляв, що не дозволить наближення “військової машини НАТО” до російських кордонів.

Не виправдалися й розрахунки Кремля на усунення президента України Володимира Зеленського, зазначив Драгоне. Він переконаний, що Путін уже не зможе взяти цю країну під контроль.

Вони не отримають дружнього чи маріонеткового уряду, як у Білорусі. Путін не досягне успіху, — наголосив адмірал.

Водночас європейські держави “прокинулися” і почали відповідальніше ставитися до власної оборони, вирішивши збільшити відповідні витрати до 5% ВВП. Ба більше — вони продовжують озброювати Україну, яку Кремль збирався “демілітаризувати”.

На думку Драгоне, усе це свідчить про “стратегічну невдачу” Путіна, котрий розв’язав війну, попри “повільні й незначні успіхи” Росії на фронті, що досягаються ціною великих втрат.

Адмірал також зауважив, що з оперативного погляду ця війна зайшла в глухий кут, і “настав час сісти за стіл переговорів, адже це — марна трата людських життів”. Каво Драоне додав, що НАТО “стоятиме поруч”з Україною, доки не буде досягнуто стійкого миру.

Говорячи про ризики майбутніх нападів з боку Росії, адмірал припустив, що якщо вони й відбудуться, то найімовірніше — у країнах Балтії: Естонії, Латвії чи Литві. У такому випадку буде застосована стаття 5 Статуту НАТО, яка передбачає колективну оборону.

За словами адмірала, нинішнім пріоритетом для НАТО є протиповітряна оборона, і нещодавні інциденти з проникненням російських безпілотників у повітряний простір Польщі та Румунії спонукали Альянс до її посилення.

Коментуючи заяви Путіна про випробування далекобійних ядерних систем — крилатої ракети “Буревісник” і торпеди “Посейдон”, Каво Драгоне зазначив, що НАТО не боїться цієї загрози: “Вони нам не загрожують, — сказав він, — ми просто готові захищати наші 32 країни та наш мільярд людей. Ми — ядерний альянс”.

Раніше  міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що Путін може становити ще більшу загрозу для Європи після завершення війни проти України.

Разом з тим, розвідка засвідчила, що Росія зможе зберегти нинішні масштаби бойових дій в Україні принаймні до 2027 року.

Альянс спрогнозував, що російська економіка фінансуватиме війну ще кілька років, попри зростаючі внутрішні труднощі. Однак у НАТО також зазначають, що російський військово-промисловий комплекс вже працює на межі своїх можливостей, і подальше збільшення виробництва озброєнь неможливе.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що особи, котрі раніше потрапили на відео з обіймами під час зустрічі з російською стороною, не представляли його офіс. Він назвав їх представниками спецслужб.

Боснія і Герцеговина офіційно підтвердила свій намір приєднатися до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Відтак, кількість держав-учасниць ініціативи досягнула позначки – 50.

Військові 118 окремої механізованої бригади за допомогою важкого дрона “Вампір” провели евакуацію кішки з п’ятьма кошенятами з передових позицій.

У Дніпрі до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна засудили учасника агентурної мережі російського генштабу, котра діяла під кураторством організації SERB. Його визнали винним у держзраді.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко прокоментував результати переговорів з єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос під час її візиту до України та оцінив ризики розділення України та Молдови на шляху до членства в Євросоюзі.