Програма німецького уряду щодо працевлаштування українців провалилась – Bild
Джерело: Bild
Програма працевлаштування українців у Німеччині “Job-Turbo” не виправдала надій влади ФРН, про що свідчить аудит Рахункової палати країни.
Наразі близько 720 000 українців отримують соціальні виплати (зокрема близько півмільйона працездатних), що обходиться уряду у 539 мільйонів євро на місяць. Для порівняння, у листопаді 2022 року на допомогу українським біженцям виділяли 445 мільйонів.
У звіті зазначено, що обіцяна “хвиля працевлаштування” не відбулася. Основні проблеми, що виникли, включають:
Тривалі очікування на інтеграційні курси. Українцям часто доводиться чекати кілька місяців на інтеграційні курси. Причина полягає в тому, що центри зайнятості шукають курси лише в безпосередній близькості, пропозиції з прилеглих районів не розглядаються.
Високий рівень відмови від курсів. Ще однією проблемою є те, що занадто багато біженців передчасно припиняють навчання на інтеграційних курсах через “проблеми зі здоров’ям”. Рахункова палата вказала, що центри зайнятості не завжди вимагали медичну довідку.
Недостатня частота контактів між центрами зайнятості та безробітними. Після закінчення інтеграційного курсу контакти між центром зайнятості та безробітним повинні відбуватися, як правило, кожні шість тижнів. Однак аудит виявив, що у 2023 році між консультаціями після закінчення курсу в середньому проходило шість місяців (180 днів). У 2024 році середній показник становив 115 днів.
Недоліки в пропозиціях щодо працевлаштування. Лише 20% випускників інтеграційних курсів отримали пропозицію працевлаштування від центрів зайнятості у 2023 році порівняно з 40% у 2024 році. У підсумку в 2023 році жодна пропозиція з працевлаштування не призвела до результату, а в 2024 році цей показник становив менше одного відсотка. Ба більше, центри зайнятості “бездоказово приймали заяви отримувачів допомоги про те, що працевлаштування є нерозумним”.
Аудит вказує на “значні труднощі”, що свідчить про провал урядових ініціатив. Депутат Бундестагу Кай Віттакер підкреслив, що менше третини українців працює у Німеччині, критикуючи міністра праці за неефективність.
- Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що гроші, які мали б піти на соціальні виплати українським біженцям у Німеччині, слід віддавати Україні.
- Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті Ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що близько 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
Народні депутати з фракцій “Європейська Солідарність” та “Голос” зареєстрували проєкт Постанови ВР з вимогою до Уряду негайно виконати норми закону і призначити керівника БЕБ, визначеного на прозорому і чесному конкурсі – Олександра Цивінського.
Головний координатор німецької військової допомоги Україні, начальник штабу планування в Міністерстві оборони ФРН генерал-майор Крістіан Фройдінг заявив, що перші українські далекобійні ракети, профінансовані Німеччиною, мають надійти на озброєння ЗСУ до кінця липня.
Триває 1235-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад мільйон осіб.
Різке підвищення комунальних тарифів, масові відключення інтернету і згасання надій на угоду щодо України зі США вдарили по рейтингах російської влади. Хоча, більшість росіян все ж підтримує очільника Кремля Володимира Путіна і його уряд.
У ніч на 12 липня (з вечора 11 липня) російські окупаційні війська випустили по Україні 623 засоби повітряного нападу.