Запропонована Росією мирна угода після вторгнення у 2022 нагадувала «капітуляцію» — ЗМІ
Джерело: “Радіо свобода”
На початку березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Росія запропонувала Україні проєкт “мирної угоди”, що нагадував умови капітуляції. Проєкт під назвою “Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України” передали українській делегації 7 березня, під час третього раунду переговорів у Біловезькій пущі в Білорусі.
“Радіо Свобода” стверджує, що отримало текст договору від українського джерела. Російське джерело, близьке до переговорів, підтвердило його справжність.
Переговори між Україною та Росією розпочалися 28 лютого 2022 року. Деякі зустрічі проходили очно, інші – онлайн. Українська делегація під керівництвом Давида Арахамії прибула до резиденції “Лясковичі” у Білорусі для переговорів з російською делегацією, яку очолював Володимир Мединський. Переговори припинилися наприкінці квітня.
Що саме вимагали від України
Документ, що складається з шести сторінок основного тексту та чотирьох сторінок додатків, включає 18 статей. Вони охоплюють питання нейтралітету України, військові та міжнародні зобов’язання, визначення кордонів, гуманітарні аспекти (мова, релігія, історія) та скасування санкцій проти Росії.
У проєкті передбачалося скорочення української армії до 50 тисяч осіб і суттєве зменшення кількості військової техніки. Україні пропонували відмовитися від розробки, виробництва та розміщення ракет із дальністю понад 250 км. Росія залишала за собою право визначати, які види озброєнь можуть бути заборонені в майбутньому.
Документ також вимагав від України визнання незалежності так званих Донецької та Луганської “народних республік” у межах адміністративних областей, фінансування відновлення Донбасу, скасування санкцій і міжнародних позовів проти Росії. Російська мова мала отримати статус державної, а майнові права Української православної церкви (Московського патріархату) – мали відновити.
Також Росія наполягала на скасуванні заборон на радянську та комуністичну символіку, вважаючи відповідні закони України проявами “нацифікації”. Водночас під час переговорів російська сторона висувала й інші умови, зокрема відновлення постачання води до Криму, від чого згодом відмовилася.
- Україна та Росія ведуть конфіденційні переговори з метою досягнення компромісів, повідомляє редакторка політичного відділу німецького видання Die Zeit Аліса Бота.
До суду прокурори скерували обвинувальний акт стосовно російського музиканта, уродженця України за обвинуваченнями у колабораціонізмі, глорифікації ворога, публічних закликах до агресивної війни та зміни державних меж і устрою України, поєднаних з розпалюванням національної ворожнечі.
4 листопада глава Міноборони Рустем Умєров спільно з міністром національної оборони Литви Лаурінасом Кащюнасом підписали документ щодо співпраці у сфері оборонної промисловості, спрямований на посилення наших захисників на полі бою.
4 листопада Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем повідомив, що німецька оборонна компанія Rheinmetall добудовує вже другий завод в Україні.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували оперативну інформацію на фронті станом на 22:00 4 листопада. З початку доби відбулося 226 бойових зіткнень, третина з яких — на Курахівському напрямку.
Представництво Тайваню в Литві підписало свій другий меморандум про взаєморозуміння з Литовським центральним агентством з управління проектами (CPMA) про надання додаткових 5 мільйонів доларів фінансування для сприяння відбудови України через уряд Литви.