Як українці на окупованих територіях читають новини – дослідження
Джерело: дослідження USAID-Internews
USAID-Internews презентував щорічне дослідження “Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році”. У ньому, зокрема, йдеться і про те, як отримують інформацію мешканці тимчасово окупованих територій.
Доступ до інформації
Попри блокування інформації на територіях бойових дій та тимчасово окупованих територіях, доступ до неї нині залишається можливим. Найпопулярнішим джерелом інформації є Telegram-канали, проте спостерігається тенденція до зменшення кількості каналів, які переглядають, порівняно з початком повномасштабного вторгнення.
Для мешканців тимчасово окупованих територій характерним є використання двох мобільних телефонів – із міркувань безпеки: це дозволяє швидко скинути налаштування пристрою та видалити історію пошуку чи застосунків, а також сховати другий телефон. Для перегляду новин удома використовують ноутбуки. Перегляд телебачення та радіо є менш актуальним, що пов’язано як зі складністю доступу до українських частот, так і з меншою актуальністю цих девайсів.
Що читають
На тимчасово окупованих територіях українські джерела інформації заблоковано, але наразі це не є проблемою, бо всі знають шляхи доступу до необхідної інформації. На сьогодні у споживанні медіа немає одностайності – всі звертають увагу на місцеві новини, щоб бути в курсі побутових/ комунальних питань. Частина концентрується на політичних новинах, новинах фронту. Інша частина, навпаки, більше звертають увагу на закордонні новини, а українськими цікавляться меншою мірою.
Соцмережі як джерело новин
У соцмережах мешканці ТОТ, в основному, виступають пасивними читачами з міркувань безпеки. У Facebook вони можуть прочитати те, чим поділяться їхні друзі, але самостійно не підписуються на новинні ресурси. Також на тимчасово окупованих територіях нині майже не працює Viber, тому цим месенджером взагалі не користуються в контексті новин.
Ставлення до телемарафону
Мешканці тимчасово окупованих територій телемарафон переглядали одинично, на початку повномасштабного вторгнення. Тоді, на їх думку, цей формат був корисним і необхідним – не було інших альтернативних джерел швидкого отримання інформації. Зараз вони оцінюють телемарафон як незручний через великий обсяг інформації, повторення новин по колу та неструктурованість новин за тематичними блоками.
Довіра до українських і російських медіа
Наразі рівень довіри до українських медіа не можна вважати високим, проте він є вищим, ніж до російських медіа. На думку респондентів, існує потреба в незалежних медіа, оскільки новини висвітлюються в інтересах власника або держави. Опитувані вказують на перенасичення пропаганди в інформаційному просторі обох сторін та невідповідність очікуванням мешканців ТОТ як головні причини зниження довіри.
Попри принципову відмову опитуваних від споживання російських новин, ці новини все одно займають частину інфопростору мешканців ТОТ. Респонденти переважно вважають російські новини безглуздими та фантастичними, утім, регіональні канали, що модеруються російськими адміністраторами, можуть бути корисними у наданні актуальної та оперативної інформації в разі обстрілу, комунальних проблем, ярмарок та інших побутових питань.
- Офіс Президента України зазнав критики через підходи до медійної політики, які, на думку оглядачів, мають ознаки надмірного контролю над інформаційним полем. У статті “Детектор медіа” йдеться, що влада використовує медійні ресурси для просування власної позиції, а з іншого боку – обмежує доступ до висвітлення незалежним й опозиційним джерелам.
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із представниками американського аналітичного центру Hudson Institute, під час якої поінформував їх про наслідки останніх російських обстрілів України.
Україна ініціює засідання Ради Безпеки ООН через останню масовану атаку на Київ у ніч на 14 травня. Відповідне доручення дав глава МЗС Андрій Сибіга.
Російська атака 14 травня спричинила лісові пожежі у Чорнобильській зоні.
14 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Швейцарії приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.
14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.