«Росія не хоче миру»: Макрон не телефонуватиме Путіну
Джерело: Емманюель Макрон у коментарі BFMTV
Президент Франції Емманюель Макрон наголосив, що лідер РФ Володимир Путін не хоче миру і не готовий вести переговори.
Не бачу сенсу дзвонити йому, як це зробив Шольц, — зазначив Макрон. — У нинішньому контексті, я думаю, ясно, що наміри Путіна полягають у тому, щоб посилити бойові дії на фронті, ми бачили це протягом кількох тижнів.
Зауважимо, канцлер ФРН Олаф Шольц 17 листопада повідомив, що позиція глави РФ Володимира Путіна щодо війни проти України не змінилася. Разом з тим, канцлер переконаний, що телефонна розмова з очільником Росії правильний крок, адже він доніс Путіну, що партнери не залишать Україну сам на сам з агресором.
15 листопада Шольц зателефонував очільнику Кремля.
Дзвінок став першим прямим спілкуванням німецького канцлера з російським диктатором майже за два роки, остання телефонна розмова між ними була в грудні 2022 року. Розмова “відбулася в п’ятницю вдень після тривалої підготовки”. Жодних подробиць розмови ані в Москві, ані в Берліні не оприлюднювали.
Згодом Володимир Зеленський розкритикував канцлера Шольца за цей телефонний дзвінок.
Дзвінок Олафа, на мою думку, це скринька Пандори. Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись, – сказав він.
За його словами, це дає Росії можливість нічого не змінювати у своїй політиці, що “і призвело до цієї війни”.
Також колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон зреагував на новину про те, що Шольц зателефонував Путіну.
Джонсон на платформі X зробив репост вечірнього звернення Президента України Володимира Зеленського наголосивши, що його слова – абсолютно правильні.
Боюся, що Володимир Зеленський абсолютно правий. Ми ризикуємо повернутися до жахливого франко-німецько-нормандського формату, який розглядав Росію та Україну як рівноправних співрозмовників у внутрішній сварці, – написав він.
Політик додав, що дзвінок Шольца – “це ганебна зрада реальності”, в якій Путін почав злочинне і невиправдане вторгнення в Україну, а Україна – абсолютно невинна сторона.
Тоді як прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розповів, що канцлер Німеччини зателефонував йому після розмови з Путіним.
Мені щойно подзвонив канцлер Шольц і розповів про свою розмову з В.Путіним. Мені було приємно почути, що він не лише засудив російську агресію, але й повторив позицію Польщі: “Нічого про Україну без України”, – написав Туск.
Разом з тим прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив підтримку рішенню канцлера Німеччини Олафа Шольца провести телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Він наголосив, що завершення війни в Україні може вимагати певної взаємодії з російським керівництвом.
- Рішення щодо закінчення війни можна знайти виключно спільно з Україною, заявив канцлер ФРН Олаф Шольц за підсумками неформального саміту ЄС у Будапешті.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц відмовився підтримати основні пункти “плану перемоги” Володимира Зеленського через побоювання з приводу подальшої ескалації конфлікту.
- Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що британські війська можуть відправити в Україну, якщо Дональд Трамп скоротить підтримку Україні.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.