Війна Росії в Україні може завершитись у 2025 році — The Economist
Джерело: The Economist
The Economist опублікувало статтю, в якій зазначено, що 2025 рік “може стати роком, коли бойові дії в основному завершаться”.
“Обидві сторони близькі до виснаження, і прихильники кожної з них хотіли б, щоб конфлікт згас. У Вашингтоні це буде пріоритетом для нової адміністрації Дональда Трампа”, – йдеться в матеріалі.
За припущенням The Economist, можлива мирна угода може означати, що Україні “доведеться змиритися з втратою частини території”.
“Ті 7%, які Росія захопила під час свого першого вторгнення в 2014 році (Крим і східний Донбас), точно не повернути. Будь-яке врегулювання, ймовірно, також передбачатиме утримання Росією деяких або більшої частини додаткових 11%, які вона зараз контролює після вторгнення 2022 року”, – йдеться в статті.
У матеріалі зазначають, що натомість Україна повинна мати надійні гарантії безпеки, “ідеальною з яких є повноправне членство в НАТО”.
Зараз здається “дуже ймовірним”, що переговори почнуться в 2025 році, і коли вони відбудуться, активність бойових дій може різко знизитися, “навіть до припинення вогню”.
- Володимир Путін відкритий для обговорення угоди про припинення вогню в Україні з Дональдом Трампом, але виключає будь-які серйозні територіальні поступки та наполягає на тому, щоб Київ відмовився від прагнення вступити до НАТО, повідомили Reuters п’ять джерел, обізнані з ситуацією.
- На початку березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Росія запропонувала Україні проєкт “мирної угоди”, який нагадував умови капітуляції. Проєкт під назвою “Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України” передали українській делегації 7 березня, під час третього раунду переговорів у Біловезькій пущі в Білорусі.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.