Запропонована Росією мирна угода після вторгнення у 2022 нагадувала «капітуляцію» — ЗМІ
Джерело: “Радіо свобода”
На початку березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Росія запропонувала Україні проєкт “мирної угоди”, що нагадував умови капітуляції. Проєкт під назвою “Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України” передали українській делегації 7 березня, під час третього раунду переговорів у Біловезькій пущі в Білорусі.
“Радіо Свобода” стверджує, що отримало текст договору від українського джерела. Російське джерело, близьке до переговорів, підтвердило його справжність.
Переговори між Україною та Росією розпочалися 28 лютого 2022 року. Деякі зустрічі проходили очно, інші – онлайн. Українська делегація під керівництвом Давида Арахамії прибула до резиденції “Лясковичі” у Білорусі для переговорів з російською делегацією, яку очолював Володимир Мединський. Переговори припинилися наприкінці квітня.
Що саме вимагали від України
Документ, що складається з шести сторінок основного тексту та чотирьох сторінок додатків, включає 18 статей. Вони охоплюють питання нейтралітету України, військові та міжнародні зобов’язання, визначення кордонів, гуманітарні аспекти (мова, релігія, історія) та скасування санкцій проти Росії.
У проєкті передбачалося скорочення української армії до 50 тисяч осіб і суттєве зменшення кількості військової техніки. Україні пропонували відмовитися від розробки, виробництва та розміщення ракет із дальністю понад 250 км. Росія залишала за собою право визначати, які види озброєнь можуть бути заборонені в майбутньому.
Документ також вимагав від України визнання незалежності так званих Донецької та Луганської “народних республік” у межах адміністративних областей, фінансування відновлення Донбасу, скасування санкцій і міжнародних позовів проти Росії. Російська мова мала отримати статус державної, а майнові права Української православної церкви (Московського патріархату) – мали відновити.
Також Росія наполягала на скасуванні заборон на радянську та комуністичну символіку, вважаючи відповідні закони України проявами “нацифікації”. Водночас під час переговорів російська сторона висувала й інші умови, зокрема відновлення постачання води до Криму, від чого згодом відмовилася.
- Україна та Росія ведуть конфіденційні переговори з метою досягнення компромісів, повідомляє редакторка політичного відділу німецького видання Die Zeit Аліса Бота.
Пізно ввечері 15 листопада російські війська поцілили безпілотником по будівлі дитячого навчального закладу у Шевченківському районі Харкова.
Ввечері 15 листопада російські війська вкотре атакували Харків. Під обстріл потрапив багатоквартирний житловий будинок міста, повідомив мер Ігор Терехов.
Президент Франції Емманюель Макрон розкритикував заклики обмежити підтримку України, заявивши, що це може змусити Київ погодитися на несправедливий мир і створити довгострокові загрози для безпеки Європи.
Міжнародний олімпійський комітет виступив проти обмеження доступу спортсменів до міжнародних змагань на підставі громадянства або участі їхньої держави у війні. Про це представник пресслужби МОК повідомив The Insider у відповідь на запит щодо рішення Фінляндії посилити правила в’їзду для російських спортсменів, зокрема тих, які виступають у нейтральному статусі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що обмеження швидкості роботи терміналів Starshield заважають українським дронам-перехоплювачам протидіяти російським безпілотникам. Він закликав американську сторону та компанію SpaceX зняти ці обмеження, оскільки від цього залежить захист української енергетики напередодні зими.