МЗС Польщі зреагувало на російські погрози через базу НАТО
Джерело: RMF24
Протиракетна база НАТО в Редзіково, Польща, має виключно оборонний характер і спрямована на боротьбу з балістичними ракетами, особливо з боку країн-ізгоїв, заявив речник польського МЗС Павел Вронський, реагуючи на провокаційні заяви Росії.
Вронський наголосив, що база призначена для протидії загрозам із боку держав, які використовують шантаж і погрози як інструмент політики.
Це країни, які відкрито заявляють про можливість нападів і бачать у політичному шантажі основу своєї дипломатії, – акцентував він.
На думку речника, подальші погрози Росії можуть стати підставою для посилення протиповітряної оборони НАТО на східному фланзі, включно з розширенням можливостей бази в Редзіково. Цю перспективу раніше озвучував міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш.
Вронський додав, що в Польщі існує консенсус як серед громадян, так і серед політичних сил, щодо необхідності забезпечення максимально ефективного захисту східних кордонів НАТО.
Додамо, ще у травні президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Варшава відкрита для розміщення ядерної зброї, однак, зауважив, що рішень ще немає.
Додамо, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія та Польща спільно підтримали пропозицію про випуск спільних військових облігацій, спрямованих на підтримку оборонної промисловості блоку. Рішення ухвалили 19 листопада під час зустрічі у Варшаві.
Зокрема міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що рішення допоможе Європі “рішуче протидіяти імперським амбіціям Росії”. Сікорський закликав Європу взяти на себе велику відповідальність за власну безпеку, що передбачає більш збалансований розподіл тягаря між членами НАТО.
Путінська Росія залишиться однією з найсерйозніших загроз безпеці не тільки для Європи, а й для світового порядку. Її метою залишається постійна руйнація архітектури європейської безпеки, — додав він.
Також на зустрічі глави МЗС найбільших країн ЄС обговорили посилення військової підтримки України та зміцнення зв’язків зі США за обраного 47-м президентом Дональда Трампа.
Рішення “п’ятірки” ухвалили на тлі підписання главою РФ Володимиром Путіним оновленої ядерної доктрини.
- Нещодавно у Генштабі Збройних сил Польщі поінформували, що польські пілоти відпрацювали посадку бойових літаків на дорозі поблизу кордону з РФ.
- Раніше у Міноборони Польщі повідомили про дислокування нової військової частини в місті Чарна-Білостоцька, що за 30 км від кордону з РБ.
- Також глава Міноборони Польщі не виключив нападу Росії на країни НАТО, у разі, якщо Україна не зможе розбити війська РФ.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.