Незаконне збагачення на понад 72 млн: НАБУ завершило розслідування стосовно голови АМКУ
Джерело: НАБУ
НАБУ і САП завершили розслідування за підозрою керівника АМКУ у незаконному збагаченні на 72,1 млн грн та декларуванні недостовірної інформації.
Зауважується, що у 2020–2023 підозрюваний, перебуваючи на посаді керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши відтак майно на родичів своєї дружини.
Мова про:
- 7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м;
- будинок під Києвом площею понад 220 кв. м та 2 земельні ділянки;
- 2 гаражних бокси;
- 6 паркомісць;
- 3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м;
- автомобіль ВМW Х3.
Водночас різниця між вартістю вказаного майна та наявними коштами (дохід, заощадження) посадовця та його дружини становила 72,1 млн грн.
Крім того, підозрюваний не вказав набуте майно у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
Першими про можливе незаконне збагачення Кириленка написали Схеми. Журналіст Георгій Шабаєв встановив, що родичі чиновника не мали бізнесу і за останніх чверть століття не отримували достатніх офіційних доходів, щоб все це придбати.
У САП повідомили, що приводом для розслідування САП та НАБУ стало саме оприлюднення журналістського розслідування.
Довідка. Павло Кириленко – полковник юстиції, голова Антимонопольного комітету України з 6 вересня 2023 року. Голова Донецької ОВА (5 липня 2019 – 5 вересня 2023).
21 березня 2024 року з розслідування Радіо Свобода та проєкту “Схеми” стало відомо, що сім’я голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка володіє майном загальною ринковою вартістю 70 мільйонів гривень. Мовилося про 7 квартир, 6 паркомісць, будинок, дві земельні ділянки, комерційну нерухомість та два кросовери, якими володіють батьки дружини Кириленка. Це майно, за даними з розслідування, вони почали купувати, коли Кириленко очолив Донецьку обласну державну адміністрацію. Журналісти стверджували, що теща і тесть Кириленка не мали достатніх офіційних доходів на придбання цього майна.
Журналістам Павло Кириленко пояснив, що стартовий капітал на купівлю цього майна його родина отримала в 90-х роках, коли прабабуся його дітей вдало реалізувала акції заводу “Стирол” в нині окупованій Горлівці. Теща Кириленка в розмові з журналістами повідомила, що в 1997 році їм вдалося виручити за продаж акцій концерну 40 тисяч доларів. Документи, які підтверджують цю операцію, за словами тещі, “залишились в окупованій Горлівці”.
- Депутатка з Кременця, що на Тернопільщині, отримувала хабарі у вигляді сертифікатів на косметику та парфуми Brocard, а також на відпочинок у готелі.
- В Одесі викрито посадовицю територіального відділення Антимонопольного комітету України, яка вимагала 10 тис. доларів США від приватного підприємця за пом’якшення адміністративних санкцій. Їй повідомлено про підозру у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди.
- Вищий антикорупційний суд відмовився взяти під варту голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка, визначивши натомість йому заставу в понад 30 мільйонів гривень та зобов’язавши носити електронний браслет.
Єврокомісія заявила про посилення реагування на “мову ворожнечі” на цифрових платформах та має намір докласти всіх зусиль, щоб історія з анулюванням результатів президентських виборів у Румунії через цифрові втручання не повторилась під час наступних волевиявлень.
На Волині працівники ДБР у взаємодії з СБУ викрили помічника лісничого та двох інженерів лісового господарства, які під виглядом сухостою та пошкоджених дерев планували зрубати ділову деревину вищого класу.
У Китаї дослідники встановили зв’язок між різким припиненням комунікації, відомим як “гоустінг”, і схильністю до самоушкоджень серед підлітків. Це явище, коли людина несподівано припиняє спілкування без пояснень, може завдати серйозної шкоди психічному здоров’ю молодих осіб.
На полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі президент Володимир Зеленський провів зустріч із главою Фінляндії Александром Стуббом. Сторони зокрема обговорили кроки для наближення справедливого миру та гарантії безпеки.
Дослідження ІМІ виявило, що майже половина матеріалів про ТЦК у популярних телеграм-каналах є недостовірними через відсутність джерел.