ЮНЕСКО вперше застосує спецмоніторинг: організація почне з харківського Держпрому
Джерело: пресслужба міністерства культури та стратегічних комунікацій
ЮНЕСКО ухвалила застосування в екстреному порядку механізму “спеціального моніторингу” щодо Будинку Державної промисловості у Харкові. Україна стане першою країною, де застосують спецмоніторинг.
Рішення ухвалили 11 грудня під час засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.
“Це дозволить належним чином зафіксувати пошкодження об’єкта, скоординувати заходи з відновлення пам’ятки та мати докази для подальшого притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців”, – повідомили у пресслужбі.
Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький висловив сподівання, що результати роботи спецмоніторингу допоможуть зафіксувати руйнування на направити висновки до Міжнародного кримінального суду.
8 листопада 2024 року будівля Держпрому у Харкові зазнала значних пошкоджень внаслідок атаки з боку РФ.
Відповідно до рішення від 7 вересня 2023 року, споруда знаходиться у Міжнародному списку культурних цінностей під посиленим захистом.
-
Росіяни вдарили по будівлі Держпрому, котра перебуває під охороною ЮНЕСКО. Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов оприлюднив наслідки російського обстрілу адмінбудівлі у центральній частині Харкова.
Найбільша в історії України галерея сучасного мистецтва Art Ukraine Gallery запрошує вас стати учасниками святкового прийому “Різдвяний Вертеп”, який відбудеться за адресою Київ, Столичне шосе, 101, ТЦ “Домосфера”, 3-й поверх.
Посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр повідомив, що країна готова спорядити Україні французькі винищувачі Dassault Mirage 2000-5 початку 2025 року.
Російські війська атакували Нікопольський район Дніпропетровської області дронами та артилерією. Постраждала одна людина.
12 грудня президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача під час візиту до Запоріжжя. Насамперед сторони обговорили важливість забезпечення міста система ППО та питання стабілізації фронту.
Російська авіаційна промисловість із початку повномасштабної війни проти України спромоглася виготовити лише сім пасажирських літаків SuperJet 100, придатних для цивільної авіації, хоча планували – 108 до 2025 року.