Нардепи не змогли відкликати Бойка з посади члена комітету ВРУ

Джерело: нардеп Ярослав Железняк у Telegram

Спроба Верховної Ради відкликати Юрія Бойка з посади члена Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин не отримала достатньої кількості голосів.

За відповідне рішення проголосували 217 депутатів, що недостатньо для ухвалення. Розподіл голосів виглядав так:

  • “Слуга народу” — 166 голосів
  • “Європейська солідарність” — 17
  • “Батьківщина” — 7
  • “Голос” — 12
  • “За майбутнє” — 4
  • “Довіра” — 4
  • Позафракційні — 7
  • “Платформа за життя та мир” і група “Відновлення України” не підтримали ініціативу.

Відтак рішення про відкликання Бойка не ухвалено.

Що передувало

Днями народний депутат Юрій Бойко обурився, що в Україні “зносять пам’ятники, забороняють говорити російською і ходити до церкви”, просуваючи прокремлівські наративи. Бойко зауважив, що кілька років тому в Сполучених Штатах зносили памʼятники Христофору Колумбу – першовідкривачеві Америки.

Схоже, наші радикали взяли той самий курс і почали зносити памʼятники по країні, перейменовувати міста, забороняти людям говорити рідною мовою, забороняти їм ходити у ту церкву, в яку вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває, – заявив народний обранець.

Згодом Юрій Бойко заявив, що під “радикалами” він мав на увазі не чинну владу, а Петра Порошенка. Після цього фракція “Європейська Солідарність” виступила у Верховній Раді з вимогою позбавити мандатів Юрія Бойка й інших нардепів від забороненої ОПЗЖ.

Довідка: Юрій Бойко очолює депутатську групу “Платформа за життя та мир”, створену з колишніх членів ОПЗЖ. Він був міністром енергетики та вугільної промисловості, віцепрем’єром за Віктора Януковича, а також ключовим членом його Партії регіонів. Партію “Опозиційна платформа – за життя”, яку Бойко очолював разом з Вадимом Рабіновичем та Віктором Медведчуком, заборонили після початку російського вторгнення в 2022 році.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.