Нардепи не змогли відкликати Бойка з посади члена комітету ВРУ

Джерело: нардеп Ярослав Железняк у Telegram

Спроба Верховної Ради відкликати Юрія Бойка з посади члена Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин не отримала достатньої кількості голосів.

За відповідне рішення проголосували 217 депутатів, що недостатньо для ухвалення. Розподіл голосів виглядав так:

  • “Слуга народу” — 166 голосів
  • “Європейська солідарність” — 17
  • “Батьківщина” — 7
  • “Голос” — 12
  • “За майбутнє” — 4
  • “Довіра” — 4
  • Позафракційні — 7
  • “Платформа за життя та мир” і група “Відновлення України” не підтримали ініціативу.

Відтак рішення про відкликання Бойка не ухвалено.

Що передувало

Днями народний депутат Юрій Бойко обурився, що в Україні “зносять пам’ятники, забороняють говорити російською і ходити до церкви”, просуваючи прокремлівські наративи. Бойко зауважив, що кілька років тому в Сполучених Штатах зносили памʼятники Христофору Колумбу – першовідкривачеві Америки.

Схоже, наші радикали взяли той самий курс і почали зносити памʼятники по країні, перейменовувати міста, забороняти людям говорити рідною мовою, забороняти їм ходити у ту церкву, в яку вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває, – заявив народний обранець.

Згодом Юрій Бойко заявив, що під “радикалами” він мав на увазі не чинну владу, а Петра Порошенка. Після цього фракція “Європейська Солідарність” виступила у Верховній Раді з вимогою позбавити мандатів Юрія Бойка й інших нардепів від забороненої ОПЗЖ.

Довідка: Юрій Бойко очолює депутатську групу “Платформа за життя та мир”, створену з колишніх членів ОПЗЖ. Він був міністром енергетики та вугільної промисловості, віцепрем’єром за Віктора Януковича, а також ключовим членом його Партії регіонів. Партію “Опозиційна платформа – за життя”, яку Бойко очолював разом з Вадимом Рабіновичем та Віктором Медведчуком, заборонили після початку російського вторгнення в 2022 році.

Після нічної атаки Росії на Україну міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що тиск має бути спрямований на Москву, а не на Київ.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія нібито готова до укладення мирної угоди, і тепер, за його словами, черга за Україною.

Колишній радник президента Польщі з міжнародних питань професор Роман Кузьняр високо оцінив виступ у Сеймі глави МЗС Радослава Сікорського, котрий відзначивши найскладнішу міжнародну політику за минуле десятиліття, зауважив, що доки НАТО залишається ефективним альянсом — Росія не має шансів на перемогу.

Поки Сполучені Штати посилюють тиск на Україну щодо домовленостей із Росією, в європейських столицях зростає занепокоєння щодо затягування повномасштабної війни.

З лютого 2023 року застосування росіянами небезпечних хімічних речовин набуло системного характеру. Попри заяви про повне знищення хімічної зброї, країна-агресор зберігає промислові потужності для її відновлення та виробництва.