Актуальна протягом 80 років: історія української колядки «Сумний святий вечір»
Українська колядка “Сумний святий вечір” є особливим явищем народної творчості, що виникло у важкі повоєнні роки. Її створення припадає на період після Другої світової війни, коли український народ зазнавав страждань і бореться за свою свободу, яку радянський режим хотів знищити. Колядка є свідченням тих часів, коли святкування Різдва відбувалося на тлі боротьби УПА проти радянської влади, репресій та економічних труднощів.
Пісня є народною за своїм походженням, і точне місце її створення невідоме. Існує кілька варіантів тексту, які згадують різні роки, наприклад, 1946, 1947 або 1948. Така варіативність підкреслює її гнучкість і поширення серед різних спільнот. Вона стала своєрідним символом скорботи та надії, зберігши традиційний дух колядок, але доповнившись трагічними реаліями часу.
“Сумний святий вечір” оспівує важкі випробування, які випали на долю українців. У тексті йдеться про сумне святкування Різдва у відриві від родин, у лісах, криївках чи під пильним наглядом ворога. Повстанці, які продовжували боротьбу, нерідко ризикували життям, навіть беручи участь у таких святкових традиціях. У пісні згадуються і втрати побратимів, і туга за мирним життям.
Текст колядки:
Сумний Святий вечірВ сорок шостім роціПо всій нашій УкраїніПлач на кожнім кроціПо всій нашій УкраїніПлач на кожнім кроці
Сіли вечерятиА діти питаютьМамо, мамо, де наш тато?Чом не вечеряють?Мамо, мамо, де наш тато?Чом не вечеряють?
Тато на чужиніЗа синами плачеМав він їх, як трьох соколівБільше не побачитьМав він їх, як трьох соколівБільше не побачить
Один син – у СибіруДругий – у БерлініТретій пішов у бандериЩоб служити УкраїніТретій пішов у бандериЩоб служити Україні
Сумний Святий вечірВ сорок шостім роціПо всій нашій УкраїніПлач на кожнім кроціПо всій нашій УкраїніПлач на кожнім кроці
Для повстанців Різдво було не лише святом, але й моментом духовної сили. Під час святкових вечорів вони намагалися зберегти традиції: прикрашали ялинки в лісі свічками, співали колядки, молилися. Однак завжди існувала загроза облави чи нападу ворога.
Святвечір 1945 року для багатьох підрозділів став трагічним. Наприклад, у Карпатах енкаведисти атакували село, де повстанці святкували з місцевими жителями, що призвело до втрат. У 1946 році, під час “Великої блокади”, святкування часто відбувалися в криївках, де замість традиційного столу з 12 стравами могли бути лише юшка чи інші скромні наїдки.
Різдвяна листівка УПА
З часом пісня знайшла нове життя у виконанні сучасних виконавців, таких як гурт “Гайдамаки” та Ірина Федишин. У 2023 році з’явилася нова версія колядки, адаптована до сучасних подій в Україні — “Сумний святий вечір в 23 році”, що підкреслило її актуальність і сьогодні.
Колядка “Сумний Святий вечір” об’єднує покоління українців у тузі тих обставин, у які нас заганяли радянсько-російські режими протягом багатьох десятиліть. Колядка підкреслює жертовність героїв, які захищали та захищають Україну, та, водночас, біль їхніх родин, які сидять за святковим столом без найрідніших.
- Від дохристиянських обрядів до символу захисників України: історія “Щедрика”.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.