У виробництві «Орєшніка» РФ покладається на іноземні технології — FT

Джерело: Financial Times

Ракета “Орєшнік” була виготовлена з використанням іноземного виробничого обладнання, зокрема німецьких і японських технологій.

За інформацією української розвідки та аналізом Financial Times, два провідні російські інститути, що займаються розробкою цієї ракети, активно шукають співробітників, які мають досвід роботи з металообробкою на обладнанні західного виробництва, зокрема системами комп’ютерного числового управління (ЧПУ).

Це підтверджує значну залежність російської військової промисловості від іноземних технологій, на які накладаються західні санкції.

Технологія ЧПУ є критично важливою для виробництва “Орєшніка”, оскільки вона дозволяє досягати високої точності при обробці матеріалів.

Московський інститут теплотехніки (МІТТ), який є ключовим розробником російських твердопаливних балістичних ракет, зокрема “Орєшніка”, у своїх оголошеннях 2024 року зазначив використання систем управління від японської компанії Fanuc та німецьких Siemens і Heidenhain. Ці компанії виробляють технології для високоточних верстатів з комп’ютерним числовим управлінням (ЧПУ), що є критичними для виробництва ракети.

Ті ж самі системи згадуються в оголошеннях компанії “Созвєздіє”, що спеціалізується на автоматизованих системах управління та зв’язку для військових потреб.

“Титан-Барикади” є ще одним російським оборонним виробництвом, яке використовує системи Fanuc для виробництва ракети “Орєшнік”.

Попри експортний контроль, аналіз документів свідчить, що з початку 2024 року в Росію надійшло щонайменше $3 млн постачань компонентів Heidenhain. Одне з постачань включало нову систему Heidenhain TNC640, яка дозволяє виконувати точні операції на верстатах з ЧПУ, таких як фрезерування, точіння і шліфування.

Цей верстат вартістю $345 000 був доставлений через Китай до Балтійської промислової компанії — російського підприємства, що потрапило під санкції США і має досвід поставок устаткування з ЧПУ в оборонну промисловість.

  • Результат дослідження уламків балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік”, якою РФ вдарила по Дніпру 21 листопада, засвідчив, що російський президент Володимир Путін вкотре заявив неправдиву інформацію щодо “найновішого озброєння”.
  • Після того, як РФ атакувала Україну ракетою “Орєшнік”, у Росії почали продавати відповідний мерч з Путіним.
  • Парламентська асамблея НАТО схвалила резолюцію, в якій підтримали право України завдавати ударів по військових об’єктах на території Росії. Учасники асамблеї закликали надати Києву відповідне озброєння.
  • 26 листопада Рада НАТО-Україна на рівні послів обговорила безпекову ситуацію після запуску Росією по Дніпру експериментальної балістичної ракети середньої дальності.

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.