1 січня в Україні відзначають річницю народження Степана Бандери
Джерело: Букви
1 січня 2025 року відзначають 116-ту річницю з дня народження Степана Бандери, одного з ключових діячів українського націоналістичного руху. Він народився 1909 року в селі Угринів (нині територія Івано-Франківської області) у родині греко-католицького священника.
Степан Бандера здобув освіту у Львівській гімназії, а згодом вступив до Львівського університету, де вивчав агрономію. Його політична активність почалася ще у студентські роки, коли він приєднався до українських націоналістичних організацій.
У 1934 році Бандеру засудила польська влада до смертної кари за організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Згодом вирок замінили на довічне ув’язнення, і він провів кілька років у польських тюрмах, звідки вийшов після початку Другої світової війни.
У роки війни Бандера очолив одну з фракцій Організації українських націоналістів (ОУН), відому як ОУН-Б. Його ім’я стало синонімом розколу між так званими “бандерівцями” та “мельниківцями”. Попри суперечності, він прагнув зберегти єдність організації, надсилаючи Андрію Мельнику листи з пропозиціями про співпрацю.
На початку війни Степан Бандера сподівався, що німецька влада допоможе здобути незалежність України. Однак ці очікування не виправдалися, і 1941 року його заарештувало гестапо та відправили до концтабору Заксенгаузен. Після звільнення у 1944 році Бандера продовжив свою діяльність в еміграції, проживаючи переважно в Західній Німеччині.
Він загинув у Мюнхені 1959 року від рук агента КДБ Богдана Сташинського, котрий вчинив замах за допомогою спеціального отруйного пристрою.
Його родина також зазнала переслідувань: двох братів убили у концтаборах, сестра провела майже 50 років на засланні. Попри труднощі, він залишався активним діячем, популяризував ідеї української незалежності та був символом боротьби за свободу.
- 24 грудня виповнилося 87 років з дня народження В’ячеслава Чорновола, одного з ключових діячів українського дисидентського руху, журналіста, політика та борця за незалежність України. За своє життя він провів близько десяти років у радянських таборах, захищаючи права українців.
Триває 1048-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад 798 тисяч осіб.
Новообраний президент Дональд Трамп обрав естонського юриста Романа Піпко кандидатом на посаду наступного посла США в Естонії.
“ХАМАС” погодився звільнити 34 ізраїльських заручників в межах домовленостей про припинення вогню із Ізраїлем.
Фахівці Київської служби порятунку врятували життя немовляти, яке кілька днів перебувало в заблокованій квартирі в Дніпровському районі столиці.
Президент Чехії Петр Павел у 2024 році дав 40 офіційних дозволів воювати в Україні, відхиливши 74 прохання.