1 січня в Україні відзначають річницю народження Степана Бандери
Джерело: Букви
1 січня 2025 року відзначають 116-ту річницю з дня народження Степана Бандери, одного з ключових діячів українського націоналістичного руху. Він народився 1909 року в селі Угринів (нині територія Івано-Франківської області) у родині греко-католицького священника.
Степан Бандера здобув освіту у Львівській гімназії, а згодом вступив до Львівського університету, де вивчав агрономію. Його політична активність почалася ще у студентські роки, коли він приєднався до українських націоналістичних організацій.
Архівне фото
У 1934 році Бандеру засудила польська влада до смертної кари за організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Згодом вирок замінили на довічне ув’язнення, і він провів кілька років у польських тюрмах, звідки вийшов після початку Другої світової війни.
У роки війни Бандера очолив одну з фракцій Організації українських націоналістів (ОУН), відому як ОУН-Б. Його ім’я стало синонімом розколу між так званими “бандерівцями” та “мельниківцями”. Попри суперечності, він прагнув зберегти єдність організації, надсилаючи Андрію Мельнику листи з пропозиціями про співпрацю.
На початку війни Степан Бандера сподівався, що німецька влада допоможе здобути незалежність України. Однак ці очікування не виправдалися, і 1941 року його заарештувало гестапо та відправили до концтабору Заксенгаузен. Після звільнення у 1944 році Бандера продовжив свою діяльність в еміграції, проживаючи переважно в Західній Німеччині.
Він загинув у Мюнхені 1959 року від рук агента КДБ Богдана Сташинського, котрий вчинив замах за допомогою спеціального отруйного пристрою.
Його родина також зазнала переслідувань: двох братів убили у концтаборах, сестра провела майже 50 років на засланні. Попри труднощі, він залишався активним діячем, популяризував ідеї української незалежності та був символом боротьби за свободу.
- 24 грудня виповнилося 87 років з дня народження В’ячеслава Чорновола, одного з ключових діячів українського дисидентського руху, журналіста, політика та борця за незалежність України. За своє життя він провів близько десяти років у радянських таборах, захищаючи права українців.
Російські війська протягом дня 13 вересня атакували Україну 323 ударними безпілотниками, серед яких було 14 реактивних. Сили ППО збили або подавили 310 дронів, водночас зафіксовано 10 влучань.
Британський фінтех Revolut підтвердив витік чутливої інформації частини клієнтів після того, як отримав шахрайські запити з адреси, що належала легітимному домену державного органу. Компанія заявляє, що її системи та кошти користувачів не постраждали.
Співробітника посольства США в Лондоні, якого підозрюють у зберіганні непристойних зображень дітей, у серпні затримали у його квартирі на півдні міста та вивезли до Сполучених Штатів. Британська поліція до цього не встигла його допитати.
Німецька журналістка Ангеліке Герай кілька місяців видавала себе у соцмережах за переконану прихильницю Володимира Путіна, щоб перевірити, чи спробують її завербувати для виконання завдань. За даними RTL, експеримент спрацював – фейковій “Каті” почали пропонувати оплачувані доручення, а розрахунок здійснювали у біткоїнах.
13 вересня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зреагував на російські удари по ділянках на кордоні з Польщею, наголосивши, що це є ще одним ескалаційним кроком Москви.