Індія та Туреччина скоротили закупівлі російського вугілля на майже 40%

Джерело: росЗМІ

Індія та Туреччина, котрі є найбільшими імпортерами російського вугілля після Китаю, різко скоротили його закупівлі у 2024 році. Згідно з інформацією Центру цінових індексів, постачання в Індію знизились на 37% порівняно з попереднім роком і становили 25 млн тонн, тоді як експорт до Туреччини зменшився ще більше — на 39%, до 14 млн тонн.

Основною причиною падіння вказують логістичні труднощі, пов’язані з перевалкою вугілля в портах Азово-Чорноморського басейну (АЧБ).

У 2024 році Китай також скоротив імпорт російського вугілля — на 7% порівняно з 2023 роком. Минулого року Пекін закупив у Москви 95,1 млн тонн цього продукту. В грошовому вираженні постачання зменшились на 25%, до $10,9 млрд, згідно з даними Головного митного управління КНР.

На зменшення постачань в Індію також вплинув ріст видобутку вугілля в цій країні. За оцінками аналітичної компанії Bigmint, у 2023 році Індія вперше за багато років скоротила імпорт енергетичного вугілля — на 1%, до 173 млн тонн. Водночас видобуток всередині країни зріс на 7%. Це дозволило утримувати баланс запасів без необхідності збільшувати закупівлі за кордоном.

Одним із ключових факторів, що вплинуло на падіння експорту російського вугілля, став криза на терміналі ОТЕКО в порту Тамань. Розбіжності з тарифами між власником термінала та вугільними компаніями призвели до різкого зниження відвантажень. За даними Kpler, за перші два місяці 2024 року перевалка вугілля в Тамані скоротилася в 2,6 раза — до 1,6 млн тонн в річному вираженні. У березні-квітні перевалка майже зупинилася.

Раніше ми писали, російські вугільні компанії третій рік поспіль постають перед скороченням експорту. Минулого року вугільники знизили обсяги експорту до 195 млн тонн, що на 17,5 млн тонн менше, ніж у попередньому році, та на 26,2 млн тонн порівняно з 2022 роком. У порівнянні з довоєнним 2021 роком, коли експорт складав 223,4 млн тонн, показник зменшився на 13%, ставши найнижчим за останні шість років. Для порівняння, у 2020 році експорт вугілля склав 211 млн тонн, у 2019 — 199 млн тонн, а у 2018 — 193 млн тонн.

На динаміку експортних поставок продовжують негативно впливати санкції. У той час як Європа зберігає закупівлі нафти та газу, хоча й у зменшеному обсязі, вугілля потрапило під повне ембарго. Крім того, найбільші вугільні компанії, такі як СУЕК і “Мечел”, були внесені до санкційних списків США.

Ситуацію ще більше ускладнили проблеми на залізницях, які виявилися неготовими до “розвороту економіки на Схід”. Нестача локомотивів та машиністів, разом зі збільшенням вантажопотоку, поставили російські залізниці на межу транспортного колапсу. Середня швидкість руху на мережі впала нижче 35 км/год, що стало найнижчим показником з 1991 року. Через затори на залізницях кілька вугільних компаній не змогли виконати експортні поставки відповідно до плану.

Експортні ціни на вугілля знизились до семирічних мінімумів, що спричинило збитки більшості вугільних компаній у Росії.

Через санкції видобуток скоротився, зокрема в Кемеровській області на 15,8 млн тонн, до 198,4 млн тонн, а експорт Кузбасу зменшився на 10%, до 102 млн тонн.

У світі спостерігається зниження попиту на вугілля, оскільки дедалі більше країн відмовляються від його використання через “зелений порядок денний”.

Торік експорт російських нафтопродуктів морем впав на 9,1% до 113,7 млн метричних тонн, зокрема й через атаки українських БпЛА на нафтові об’єкти РФ.
За даними Національної Асоціації цукровиків України, у 2024 році українські виробники встановили історичний рекорд з експорту цукру, направивши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн.
Російська вугільна промисловість переживає кризу через загрозу банкрутства шахт на фоні низьких світових цін.