Зеленський прибув до зруйнованого російським ударом будинку у Києві

Джерело: Володимир Зеленський

Президент України Володимир Зеленський прибув до зруйнованого російським ракетним ударом будинку у Києві.

На місці удару Зеленський вшанував пам’ять загиблих. Він нагадав, що внаслідок цієї атаки загинуло 24 особи, серед яких троє дітей.

Він висловив співчуття всім, хто втратив рідних та близьких унаслідок цього удару.

Президент наголосив, що світ має пам’ятати, яку ціну щоденно платить Україна, аби агресія РФ не поширювалась на інші країни.

“Світла пам’ять кожному й кожній, чиє життя було забране Росією”.

Як відомо, уночі 14 травня війська РФ здійснили масований ракетно-дроновий удар по Києву, зокрема поціливши по багатоповерхівці у Дарницькому районі.

Вранці 15 травня завершили пошуково-рятувальну операцію на місці російського удару по житловому будинку. Загалом 24 людини загинули, і серед них три дитини. Ще 48 людей поранено, і з них двоє – діти.

У Києві 15 травня оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок російської масованої комбінованої атаки 14 травня.

Україна отримала ще 4,36 млрд євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони.

Два з трьох танкерів із російським дизельним паливом, які прямували до США в межах домовленостей президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, змінили курс. Це поставило під загрозу угоду про закупівлю та імпорт пального з Росії.

НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яка займалась продажем наркотиків, шахрайськими колцентрами, катуванням людей та іншими злочинами, а для безперешкодної роботи давала хабарі високопосадовцям правоохоронних органів.

Унаслідок російського авіаудару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області загинули щонайменше 40 людей. Ще понад 30 осіб можуть залишатися під завалами.

Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.