Boeing скоротить 400 співробітників програми місячних ракет

Джерело: Reuters

Компанія Boeing попередила про скорочення приблизно 400 працівників проєкту місячних ракет Space Launch System у зв’язку з переглядом програми NASA Artemis.

Аерокосмічний виробник, який базується у Сіетлі, заявив, що протягом найближчих тижнів надішле відповідним працівникам повідомлення про звільнення.

“Ми працюємо з нашим замовником і шукаємо можливості для перерозподілу співробітників по всій компанії, щоб мінімізувати втрату робочих місць”, – пояснив представник компанії.

За даними агенції, програма Artemis, вартість якої, за оцінками, становитиме $93 мільярди до 2025 року, була започаткована NASA за часів першого президентства Трампа. Вона мала на меті повернути астронавтів на Місяць вперше з часів місії Apollo 17 (грудень 1972 року).

Однак програма постала перед значними затримками і зростанням видатків. Тож місія Artemis 2, яка була запланована на кінець 2024 року і передбачала політ навколо Місяця з екіпажем, відкладено до вересня 2025-го. А Artemis 3, під час якої має відбутися висадка астронавта на Місяць, перенесена з кінця 2025-го на вересень 2026 року.

Протягом жовтня Сили оборони України знешкодили понад 8 тисяч ракет і дронів та 43 тисячі безпілотників тактичного рівня.

Литва вислала трьох громадян України, яких визнали загрозою національній безпеці через виконання розвідувальних завдань ворожих держав. Їм також заборонили повертатися до країни протягом п’яти років.

Німецький актор дубляжу Матті Клемм планує подати до суду на Netflix. Він звинувачує стримінгову платформу у використанні його голосових записів для навчання систем штучного інтелекту без його відома, згоди та оплати.

Редактор відділу міжнародних справ Sky News Домінік Вагхорн вважає, що після поразки Республіканської партії на проміжних виборах у США очільник Білого дому Дональд Трамп може “відігратися” на зовнішній політиці.

Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.