Сварка Зеленського з Трампом: як зреагували світові ЗМІ

Джерело: Суспільне

Світові ЗМІ зреагували на суперечку президентів України та США – Володимира Зеленського та Дональда Трампа – під час їхньої зустрічі у Білому домі 28 лютого.

Зокрема у The Washington Post зазначили, що Зеленський кинув виклик Трампу, суттєво відрізнившись від інших світових лідерів, які “обережно обсипали президента США та його оточення похвалами”.

У The New York Times натомість вважають, що зустріч, яка мала стати тріумфом Зеленського, звершилась для нього поразкою.

Водночас журналіст NYT Пітер Бейкер, який 29 років висвітлює події з Білого дому, наголосив, що за весь час його роботи жоден американський президент “так публічно не читав лекцію лідеру союзника, а тим паче лідеру країни, яка протистоїть загарбникам”.

Газета The Wall Street Journal у своєму матеріалі написала, що переможцем “вистави” в Овальному кабінеті став російський президент Володимир Путін.

У британському The Telegraph описали суперечку двох лідерів подією, яка “вийшла за межі найгіршого сценарію”.

“Могло бути й гірше — вони б могли почати битися”.

Німецький Bild повідомив, що Трамп нібито вигнав Зеленського з Білого дому. Суперечку президентів тут описали як таку, яку ще не бачив світ.

Інше німецьке видання Tagesspiegel написало, що “дипломатія помирає у прямому етері”. Тут також зазначили, що “часом було майже боляче” бачити те, як Зеленського “знову і знову принижують”.

Іспанський El País назвав ситуацію “катастрофічною”, яка “ставить під сумнів майбутнє України”. У виданні також наголосили, що Трамп принизив Зеленського.

Своєю чергою польська Gazeta Wyborcza описала поведінку Трампа та Венса щодо Зеленського як “публічну вульгарність”, наголосивши на незламності України.

Що передувало?

28 лютого президент Володимир Зеленський прибув до США для підписання угоди про рідкісноземельні метали з Дональдом Трампом. Американський лідер зустрів Зеленського у Білому домі разом з віцепрезидентом США Джеймсом Ді Венсом.

Перед тим, як підписати угоду, президенти поспілкувались перед журналістами, але ця розмова завершилась сваркою. Далі почались закриті перемовини, які звершились тим, що Володимир Зеленський достроково покинув Білий дім без підписаної угоди.

Після цього Дональд Трамп повідомив, що Зеленський “неготовий до миру” та “виявив неповагу до США”.

Натомість після перепалки українського та американського президентів, на підтримку Володимира Зеленського висловились європейські лідери. Підтримали його і лідер Демократичної партії США у Сенаті.

Сам президент України після зустрічі подякував США за підтримку, але наголосив, що Україні потрібен справедливий та тривалий мир, і саме над цим працює влада.

В інтерв’ю Fox News після зустрічі Зеленський зауважив, що не знає, чи була ця конфронтація спланованою. При цьому він сподівається, що відносини з Трампом все ще можна врятувати, адже мовиться не просто про відносини двох президентів, а про відносини двох народів.

Міжнародна федерація фехтування скасувала обмеження для спортсменів і офіційних осіб із російськими та білоруськими паспортами. Починаючи з чемпіонату світу-2026 у Гонконзі, вони зможуть виступати під національними прапорами, у формі своїх країн і з гімнами.

Угода Мін’юсту США з Дональдом Трампом, яка блокує майбутні перевірки його минулих податкових записів і документів його родини, залишиться чинною. Водночас скандальний фонд на $1,8 млрд, створений у межах того ж врегулювання, поставили на паузу.

Міністри закордонних справ Саудівської Аравії, Йорданії, ОАЕ, Катару, Індонезії, Пакистану, Єгипту та Туреччини засудили дії ізраїльських поселенців на території комплексу Аль-Акса. Вони заявили, що такі кроки порушують міжнародне право та історичний статус-кво святинь у Східному Єрусалимі.

ЦРУ скоротило участь у підготовці частини розвідувальних оцінок, зокрема щодо війни з Іраном, через конфлікт з Офісом директора національної розвідки. За даними Reuters, суперечка між відомствами триває понад рік і вже заважає спільній аналітичній роботі.

Уряд Грузії планує виставити на аукціон винну колекцію Йосипа Сталіна, до якої входять близько 40 тисяч рідкісних французьких і грузинських вин. Частину коштів від продажу мають спрямувати на створення школи винної освіти в країні.