Макрон закликав інвестувати в оборону Європи €200 млрд

Джерело: Емманюель Макрон в інтерв’ю Il Foglio

Країнам Європи потрібно залучити 200 млрд євро інвестицій  в оборону континенту, щоб підготуватися до можливого відходу США, заявив президент Франції Емманюель Макрон. Він уточнив, що така сума знадобиться “на початковому етапі”.

Макрон закликав зібрати ці кошти через спільні позики чи Європейський стабілізаційний механізм, а також залучити Європейський інвестиційний банк та приватний капітал. На його думку, потрібно прагнути до збільшення оборонних витрат до 3–3,5% ВВП. У 2024 році вони становили 1,9% від ВВП ЄС або 326 млрд євро.

Торкнувшись розбіжностей усередині ЄС, Макрон заявив, що навіть країни, що скептично ставляться до підтримки України, наприклад Угорщина та Словаччина, зрештою виступатимуть за зміцнення європейської оборони.

Мова не лише про Україну, а й про те, що ми не знаємо, що робитимуть американці через п’ять чи десять років. На цей час ми знаємо тільки те, що росіяни посилили свою позицію і стали набагато агресивнішими стосовно нас. А протягом останніх трьох років вони витратили на оборону 10% свого ВВП. Їхній ВВП менший за наш, але вони витрачають 10% від нього. Тому ми маємо готуватися до того, що на нас чекає. І незалежно від того, що робитимуть американці, — наголосив французький президент.

2 березня Макрон взяв участь у саміті з питань безпеки у Європі, що відбувся у Лондоні. На зустріч також приїхали прем’єр-міністри Польщі Дональд Туск, Норвегії Йонас Стере, Швеції Ульф Крістерссон, Чехії Петр Фіала, Данії Метте Фредеріксен, Італії Джорджія Мелоні, Нідерландів Дік Схооф; президенти України Володимир Зеленський, Фінляндії Стубб, Румунії Болоян і канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Крім того, на саміті були присутні голова Євроради Антоніу Кошта, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генсек НАТО Марк Рютте, прем’єр Канади Джастін Трюдо та міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан. Кожен із гостей зустрічав особисто глава уряду Великої Британії Кір Стармер.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Лондон й Париж пропонують встановити в Україні перемир’я на один місяць зокрема із забороною ударів по енергетичній інфраструктурі.

Додамо, президент Чехії Петер Павел наголосив на необхідності сформувати “широку коаліцію” країн-союзниць з метою підтримки “справедливого миру в Україні”. Павел акцентував, що “мир” на умовах агресора є капітуляцією.

Тоді як прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Велика Британія та Франція працюватимуть спільно з Україною, щоб представити мирний план США.

За словами прем’єра, після обговорень із Зеленським, Трампом і Макроном досягнуто домовленості про те, що Велика Британія разом із Францією та, “можливо, одним або двома іншими” країнами працюватимуть з Києвом, щоб зупинити війну. Далі цей мирний план представлять США.

Також Стармер заявив, що США мають надати гарантії безпеки у разі, якщо Європа погодиться розпочати в Україні миротворчу операцію. Він зазначив, що вважає своїм завданням виступити мостом між президентами України та США. При цьому глава британського уряду додав, що не вважає поведінку Зеленського у Вашингтоні неправильною.

На думку Стармер, Дональд Трамп хоче бачити міцний мир в Україні, попри його риторику та ставлення до Зеленського.

Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.

Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.

Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.

Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.