Україна та Хорватія домовилися про використання хорватських портів для експорту зерна
Джерело: пресслужба МЗС
Україна та Хорватія домовилися про можливість використання хорватських портів на Дунаї та Адріатичному морі для експорту українського зерна, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
РФ вийшла з чорноморської зернової угоди, укладеної за посередництва ООН, позбавивши Україну, глобального виробника, життєво важливого каналу для безпечного експорту своєї сільськогосподарської продукції під час повномасштабної війни.
Зараз ми працюватимемо над тим, щоб налагодити найбільш ефективні маршрути до цих хорватських портів і максимально використовувати цю можливість, – зазначив Кулеба після зустрічі з Грлічем Радманом у Києві. – Кожен внесок у розблокування експорту, кожні відкриті двері є реальним, ефективним внеском у світову продовольчу безпеку.
Читайте також: Чому смерть «зернової угоди» не вплинула на ринки пшениці: розповіли в The Economist
Зараз Україна покладається на сухопутні експортні маршрути через Європейський Союз, а також на альтернативний маршрут через річку Дунай. Нещодавно РФ атакувала інфраструктуру вздовж цього маршруту.
Кулеба зазначив, що основною темою його переговорів з хорватським колегою було озброєння. Глава МЗС запевнив, що є конкретні домовленості, які будуть реалізовані найближчим часом, одначе, не зауважив стосовно деталей.
- Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.
- Європейський Союз готовий експортувати майже всю українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”, – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
- Глава USAID звинуватила Путіна в «необдуманому» рішенні щодо зернової угоди.
- У британській розвідці пояснили, чому Росія почала завдавати ударів по Одеських портах та зернових складах після того, як вийшла з “Чорноморської зернової ініціативи”.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.