П’ять портів у країнах Балтії готові приєднатися до експорту українського зерна

Джерело: Ґабріелюс Ландсбергіс/Twitter

Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.

Варто зазначити, що країни надіслали офіційне звернення до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для вирішення проблем, що виникли після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи”.

“Балтійські країни мають п’ять портів, які можуть використовуватися для безпечного транспортування набагато більшої кількості українського зерна. Ми офіційно пропонуємо, щоб Європейська Комісія допомогла нам збільшити спроможності залізниці для Балтійського шляху”, – йдеться у дописі.

Додамо, Європейський Союз готовий експортувати майже всю українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”, – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.

До виходу Росії з “Чорноморської зернової угоди” 60% українського експорту постачалося через “коридори солідарності”, тоді як 40% транспортували Чорним морем, – додав він.

“Коридори солідарності” дозволяють перевозити товари через країни ЄС баржами, залізницею, дорогами або внутрішніми водними шляхами.

ДОВІДКОВО. 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.

Україна в межах спеціального етапу обміну повернула 10 військовослужбовців, які вважалися зниклими безвісти. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

Українська видавнича асоціація звернулася до президента Володимира Зеленського із закликом скликати засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене стану книжкової галузі та відновленню критичної інфраструктури книговидання. Про це повідомив голова правління асоціації Артем Біденко.

Євгеній Хмара зустрівся з Головнокомандувачем Збройних сил Норвегії генералом Ейріком Крістофферсеном. Під час зустрічі сторони обговорили протидію російським повітряним атакам та подальшу оборонну співпрацю.

Європейська комісія схвалила 6,1 млрд євро на нові оборонні закупівлі для України. Кошти спрямують на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари.

Триває 1643-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.