П’ять портів у країнах Балтії готові приєднатися до експорту українського зерна
Джерело: Ґабріелюс Ландсбергіс/Twitter
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсбергіс повідомив, що країни Балтії готові надати потужності п’яти великих портів на власній території у межах безпечного експорту українського зерна на світові ринки.
Варто зазначити, що країни надіслали офіційне звернення до Єврокомісії з проханням скористатися Балтійським шляхом для вирішення проблем, що виникли після виходу Росії з “Чорноморської зернової ініціативи”.
“Балтійські країни мають п’ять портів, які можуть використовуватися для безпечного транспортування набагато більшої кількості українського зерна. Ми офіційно пропонуємо, щоб Європейська Комісія допомогла нам збільшити спроможності залізниці для Балтійського шляху”, – йдеться у дописі.
Додамо, Європейський Союз готовий експортувати майже всю українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”, – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
До виходу Росії з “Чорноморської зернової угоди” 60% українського експорту постачалося через “коридори солідарності”, тоді як 40% транспортували Чорним морем, – додав він.
“Коридори солідарності” дозволяють перевозити товари через країни ЄС баржами, залізницею, дорогами або внутрішніми водними шляхами.
ДОВІДКОВО. 25 липня Кремль заявив, що Росія не повернеться до “Чорноморської зернової ініціативи” та відхилив заклик Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша повернутися до неї.
- Очільники міністерств енергетики Литви, Латвії та Естонії домовилися не пізніше лютого 2025 року досягти синхронізації електромереж країн Балтії з мережами континентальної Європи.
- Українські фермери побоюються втратити засоби до існування після того, як Росія вийшла з зернової угоди, яка дозволяла безпечний експорт українського зерна Чорним морем.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
Європейський Союз розглядає можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до 2028 року, заявила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.
13 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Данії приєднатися до до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.
Збройні сили України ведуть справжнє “полювання” на російські системи протиповітряної оборони. Зростання виробництва та все більш досконалі безпілотні технології дозволили Україні у квітні знищити вдвічі більше засобів ППО та радарів росіян, ніж у жовтні 2025 року.
З початку доби 13 травня російські війська атакували Україну 892 безпілотниками. Протиповітряна оборона знешкодила 710 ворожих БпЛА.
Третій армійський корпус і футбольний клуб “Динамо” (Київ) підписали меморандум про стратегічне партнерство. Документ уклали 12 травня у пресконференцзалі стадіону “Динамо”.