ЄС погодив надання Україні €3,5 млрд траншу у межах Ukraine Facility
Джерело: пресслужба Ради ЄС
17 березня Рада Європейського Союзу схвалила надання Україні третього траншу на майже 3,5 млрд євро у межах програми Ukraine Facility. Кошти спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності, відновлення, реконструкцію та модернізацію України.
З урахуванням цього траншу, загальний обсяг фінансування, отриманого Україною за цією програмою, наближається до 20 млрд євро з моменту запуску на початку 2024 року.
Рішення Ради ЄС ґрунтується на висновку, що Україна виконала всі необхідні умови, визначені в “Плані України”. Загалом, Київ успішно реалізував 13 ключових реформ, серед яких:
- прийняття законів щодо збільшення використання відновлюваної енергії;
- посилення автономії енергетичного регулятора;
- спрощення процедур перетину кордону відповідно до стандартів ЄС;
- затвердження стратегії розвитку аграрного сектору та сільських територій, включаючи розмінування сільськогосподарських земель;
- продовження роботи над переліком стратегічних і критично важливих корисних копалин.
Програма Ukraine Facility, яка набула чинності 1 березня 2024 року, передбачає надання Україні до 50 млрд євро у вигляді грантів і кредитів у період 2024–2027 років. Виділення коштів відбувається лише за умови виконання визначених реформ.
Додамо, 22 травня 2024 року Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility.
Тоді як вже 6 червня 2024 року Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility
Відповідно до угоди Україна зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості та контролю у використанні коштів, наданих Європейським Союзом та захист його фінансових інтересів. Це включає запровадження системи управління та контролю, регулярне звітування, дотримання санкційних вимог ЄС, боротьбу з корупцією.
Угода передбачає тісну взаємодію між органами державної влади України та інституціями ЄС, що також сприятиме європейській інтеграції. Для цього Україна буде активно співпрацювати з Європейською комісією, Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів.
Зокрема, залучені органи здійснюватимуть обмін інформацією про використання коштів, координуватимуть свої дії щодо впровадження фінансових ініціатив, проводитимуть спільні аудити та перевірки, а також розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для запобігання корупції та шахрайству.
Національний координатор, а саме Міністерство економіки, стане ключовим органом взаємодії з Європейською Комісією та забезпечуватиме ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих Європейським Союзом. Зокрема, Національний координатор відповідатиме за підготовку та подання звітів, а також перевірку виконання кроків Плану України, прийнятого для Ukraine Facility.
Угода також передбачає створення Аудиторської ради, до складу ради увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Рада забезпечуватиме ефективний аудит і моніторинг та співпрацюватиме з іншими наглядовими та антикорупційними органами для забезпечення комплексного підходу до контролю за використанням коштів.
- Європейський Союз остаточно затвердив план для Ukraine Facility – відтак Україна отримає 1,89 млрд євро попереднього фінансування.
- 8 травня 2024 року посли країн Європейського Союзу підтримали План для Ukraine Facility, погодившись з позитивною оцінкою документа, запропонованою Єврокомісією.
- Європейська Комісія схвалила План для Ukraine Facility 15 квітня та запропонувала Раді ЄС ухвалити документ.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.