Букви отримали документ від ДБР з фактичним змістом обвинувачення проти Порошенка

Джерела Букв у Верховній Раді України надали нам запит від ДБР, в якому фактично викладено зміст обвинувачення проти лідера “Євросолідарності” та п’ятого президента України Петра Порошенка. Публікуємо цей документ для наших читачів.

Проти Петра Порошенка Державне бюро розслідувань (ДБР) розслідує справу за ст. 111 КК України (Державна зрада).

В основі звинувачень – “Харківські угоди”, укладені Віктором Януковичем та Дмитром Медвєдєвим у квітні 2010 року. Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України передбачала продовження перебування ЧФ РФ у Криму до 2042 року, в обмін на знижку на російський газ.

Однак, на момент укладення цього договору Порошенко не обіймав жодних державних посад. Ба більше, ДБР з якихось причин посилається на ініційовані Порошенком зміни до Конституції, які набрали чинності у 2019 році (через 9 років після укладення Харківських угод), згідно з якими президент України є гарантом європейського та євроатлантичного курсу України.

Суд визнав протиправним рішення про відмову лідеру “Європейської Солідарності” Петру Порошенку у перетині державного кордону.
Адвокат Ігор Головань заявив, що влада бере в заручники офіцерів Управління державної охорони (УДО), аби ті обмовили лідера “Євросолідарності” та п’ятого президента Петра Порошенка.
Нардепи “Євросолідарності” Вікторія Сюмар, Володимир Ар’єв, Ахтем Чийгоз та Володимир В’ятрович вдруге прийшли в Держфінмоніторинг, щоб з’ясувати, чому очільник відомства Філіп Пронін зробив подання на РНБО щодо санкцій проти Петра Порошенка.

Адвокат і заслужений юрист України Володимир Богатир у колонці для “Української правди” аналізує ключові інституційні та правові виклики, з якими Україна підходить до теми майбутніх виборів в умовах війни та повоєнного транзиту влади. За його словами, у публічному дискурсі відбувається помітний зсув: від ідеї безстрокового відтермінування виборів – до пошуку балансу між оновленням демократичного мандату та безпековими обмеженнями воєнного стану. При цьому саме якість виборчого процесу, наголошує автор, визначатиме як внутрішню легітимність нової влади, так і її сприйняття на міжнародній арені.